Logo
Ukranian

ЗМІСТ

Інженерні та освітні технології. Кременчук : КрНУ, 2019. Т. 7. № 1. 114 с.
Домашня сторінка журналу: http://eetecs.kdu.edu.ua

Завантажити випуск

ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ФОРМ І МЕТОДІВ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У ВНЗ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

Основні аспекти ефективності навчання іноземних студентів на підготовчих факультетах
Бешенцева О. А.  (завантажити)
[in Ukrainian]

Анотація. У статті розглядаються найважливіші питання організації, проведення та методичного забезпечення навчання іноземних студентів підготовчих факультетів, які приїжджають на Україну з метою подальшого здобуття вищої освіти на прикладі дисципліни «Хімія». Встановлено, що у сучасного студента, особливо іноземного студента підготовчого факультету, повинні бути сформовані універсальні навчальні дії, які б забезпечували здатність до організації самостійної навчальної діяльності. Розглянуто основні правила моделювання сучасного заняття (на прикладі заняття з хімії). Показано, що з точки зору сучасної методики, існують засоби, які підвищують ефективність навчального заняття і які застосовуються при навчанні хімії іноземних студентів підготовчого факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. Встановлено, що зміст заняття - це перша сходинка до результату навчання, правильний підбір методів і прийомів - другий ступінь, а якість знань і умінь, застосування їх іноземними студентами в життя, в нових ситуаціях, а також саморозвиток, самоосвіта іноземних студентів - це результат їх навчання. За взаємозв'язком мети, змісту і результату заняття з урахуванням особливостей іноземних студентів і їх впливу на проведення і результат заняття можна судити про ефективність такого навчального заняття. Визначено критерії оцінювання ефективності сучасного навчального заняття. Розглянуто різні методи стимулювання і мотивації навчання, цілі та значення самостійної роботи іноземних студентів при вивченні хімії. Виділено методи формування пізнавальних інтересів в іноземних студентів і методи, спрямовані на формування почуття обов'язку і відповідальності їх в навчанні. Доведено, що при використанні сучасних технологій, працюючи в технології моделювання сучасного навчального заняття, у іноземних студентів можна домогтися формування вміння самостійно здобувати нові знання, збирати необхідну інформацію, робити висновки, тобто розвитку умінь і навичок самостійності та саморозвитку.

Ключові слова: навчальний процес, підготовчі факультети, іноземні студенти, ефективність навчання.

[1]      Demir, Rabia (2015). Preparatory school students metaphorical perceptions on preparatory education. International Journal of Languages' Education, 1, 2283-2302.

[2]      Goctu, Ramazan (2016). Action Research Of Portfolio Assessment In Writing In English As A Foreign Language While Teaching Preparatory School Students In Georgia. Journal of Education Black Sea Region, 2 (1), 107-115.

[3]      Smyth, Jennifer A. (2018). Australian Preparatory Students' Representation of their Knowledge of the Nature of Science. Dissertation published.

[4]      Алеева А.Я. (2002). Компоненты структуры готовности иностранных учащихся к обучению в вузе, Международное сотрудничество в образовании, СПб., 2002, Ч. 2, 123-125.

[5]      Носенко Е.Л. (2002). До проблеми зміни освітньої парадигми, Педагогічний процес: теорія і практика. К., Вип.2, 77-80.

[6]      Рахимов, Т.Р. (2010). Особенности организации обучения иностранных студентов в Российском вузе и направление его развития, Язык и культура, №4 (12), 123-136.

[7]      Герасименко О. Л. (2008). Некоторые аспекты социокультурной адаптации иностранных студентов, Теория и практика преподавания русского языка как иностранного: материалы II Междунар. науч.-метод. конф. Минск. 15-16 мая 2008 г, Минск: Изд. Центр БГУ, 180-182.

[8]      Дацишин П. Т., Николаенко О. А., Стельмащук П. О. (2016). Адаптация иностранных студентов к жизнедеятельности в вузе, X International Scientific and Practical Conference «International Scientific Review of the Problems and Prospects of Modern Science and Education», 07-08.02.2016 г. Бостон. США.

[9]      Biçer, Dinçer (2014). The Effect of Students’ and Instructors’ Learning Styles on Achievement of Foreign Language Preparatory School Students. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 141, 382-386.

[10]    Lazda-Cazers, R., Thorson, H. (2008). Teaching Foreign Languages to Students with Disabilities: Initiatives to Educate Faculty. Worlds Apart, 107-129.

[11]    Katelina, L.S., Kornev V.A. (2018). The role of the psychological climate in the training of foreign students at the preparatory faculty in a Russian university. Language and Text, 5 (2), 70-74.

[12]    Carter, Barbara Jo (2006). Developing A College Preparatory Curriculum For High School Students Of International Missionary Families. Dissertation published, 361.

[13]    Hamdan, Orwah Mohammed (2018). The Practice of Human Relations of the Taibah University Preparatory Year Faculty Members from their Students Perspectives. International Journal of Research in Education and Psychology, 2 (1), 74-94.

[14]    Птицына, Е.В. (2014). Образовательные технологии на основе личностно ориентированного педагогического процесса, Современные технологии преподавания в творческом вузе: сборник статей Российской научно-практической конференции (3-4 декабря 2014 года), Петрозаводск: Изд-во ПетрГУ, 38-46.

[15]    Лагун И.М, Кузьмина Е.Н. (2012). Пути повышения эффективности обучения иностранных студентов, Профессионально направленное обучение русскому языку иностранных граждан, М., Т. 1, 170-174.

[16]    Реан А.Л. (2001). Педагогічні особливості взаємодії педагога і студента, Питання психології, № 5, 76 с.

[17]    Дичківська І.М. (2004). Інноваційні педагогічні технології : навчальний посібник, К. : Академвидав, 352.

[18]    Alfahadi, Abdulrahman Mohammad (2015). The Effectiveness of Using Smart Board Technology in Teaching English as a Foreign Language to Preparatory Year Students at Tabuk University. Education Journal, 4 (6), 332-337.

[19]    Бешенцева О.А., Волосюк М.А. (2016). Розвиток пізнавальної діяльності студентів-іноземців на заняттях хімії в умовах індивідуалізації навчання, Материали за 12 междунар. научна практична конф. «Образованието и науката на ХХI век – 2016», 17-25 октомври, 2016, Том 3. Педагогически науки. София: «Бял ГРАД-БГ» ООД, 22-25.

[20]    Бешенцева О.А. (2017). Навчально-методичні комплекси для навчання іноземних студентів, Мат-ли Всеукраїнської науково-методичної інтернет-конференції «Проблеми інтеграції природничих, техніко-технологічних та гуманітарних дисциплін в підготовці фахівців у ВНЗ», 25-26 квітня 2017 р., Харків. ХНАДУ, 2017, 90-92.

Способи сприйняття і навчання англійської лексики у вищому навчальному закладі
Ципанова Н. Я.  (завантажити)
[in Ukrainian]

Анотація. В даній статті розглядається використання найбільш сучасних методів навчання англійської лексики у вищому навчальному закладі. Показано, як викладач має використовувати додаткові засоби навчання для досягнення найкращого результату. Підґрунтям дослідження є велика кількість неологізмів, які щорічно поповнюють словник англійської мови, а отже і необхідність прискореного навчання лексики. Ключовими концепціями статті є способи сприйняття і додаткові засоби навчання. Стаття призначена для викладачів вищих навчальних закладів, що бажають покращити навчальний процес і зробити його більш різноманітним. Метою дослідження є вироблення правильного підходу до навчання англійської лексики за допомогою поєднання додаткових засобів навчання. У дослідженні використовувався метод порівняння ефективності навчання учнів з використанням додаткових засобів і без них. В якості основи використовується власний досвід викладання англійської мови у вищому навчальному закладі. У статті дається визначення допоміжних засобів і пояснюється, як їх використовувати у навчанні англійської лексики для розширення словникового запасу. Допоміжні засоби вважаються потужним засобом підвищення ефективності традиційних засобів навчання лексики. Автор зосереджується на різних видах сприйняття та способах, якими студенти сприймають подану інформацію (візуальні, слухові та кінестетичні). Наведені приклади того, як стилі навчання об’єднуються під час навчання студентів нефілологічних спеціальностей у вищому навчальному закладі, а також деякі поради для викладачів  щодо кращих практик навчання лексики. Їх можна запровадити і широко використовувати для студентів  з будь-яким рівнем володіння англійською мовою. Це найпотужніша сторона цих практик – вони створені для того щоб бути максимально універсальними. Це значно розширює їх область застосування, викладачі також можуть модифікувати їх так, як вони вважають за потрібне у своєму конкретному випадку. Об’єднання візуальних, аудіальних і кінестетичних способів через поєднання відповідних допоміжних засобів навчання є одним з найбільш ефективних способів викладання іноземної лексики. Поєднання різних каналів сприйняття забезпечує найкращі результати при запам’ятовуванні і одночасно розвиває інтелект шляхом інтенсифікації роботи мозку.

Ключові слова: додаткові засоби, способи сприйняття, поєднання способів сприйняття.

[1]      Бігич О. Б. Методика формування іншомовної компетентності в аудіюванні / Іноземні мови. 2012. № 2. С. 19–30.

[2]      Кузнецова Т. М. Этапы работы над словом (Из опыта работы над лексикой) / ИЯШ. 5/91. С. 88–94.

[3]      Ніколаєва С. Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. К.: Ленвіт, 1999. 320 с.

[4]      Curry L. One critique of the research on learning styles / Educational Leadership. Alexandria, VA, 1990. Vol. 48. №2. P. 50–56.

[5]      Grasha A. F. Teaching with Style: A practical guide to enhancing learning by understanding teaching and learning styles. Pittsburgh, PA: Alliance Publishers. 1996. 234 p.

[6]      Leite Walter L, Svinicki Marilla, Shi Yuying. Attempted Validation of the Scores of the VARK: Learning Styles Inventory With Multitrait – Multimethod Confirmatory Factor Analysis Models / Educational and Psychological Measurement. SAGE Publications. Thousand Oaks, CA, 2009. Vol. 70. №2. P. 323–339.

[7]      McCoy, Douglas. Visuals and Vocabulary: The Order of Presentation Matters / Learning vocabulary in another language. Cambridge: Cambridge University Press. 2007. Vol. 25. №1. P. 21–32.

[8]      Micán, Adriana Duque, Medina, Liliana Cuesta. Boosting vocabulary learning through self-assessment in an English language teaching context. Assessment & Evaluation in Higher Education, 2015, 42 (3), 398-414. doi: https://doi.org/10.1080/02602938.2015.1118433

[9]      Pike, Mark A. Ethical English. Teaching and learning in English as spiritual, moral and religious education. Bloomsbury, Academiс. 2015.  doi: https://doi.org/10.5040/9781472593412.ch-005

[10]    Rahman, Marita Lailia Self Management on Self Directed Learning in Learning English Vocabulary. Proceedings of the International Conference on English Language Teaching, 2018, 145, 156-158. doi: https://doi.org/10.2991/iconelt-17.2018.35

[11]    Robert E. HornVisual Language: Global Communication for the 21st Century, 1998. 270 p.

[12]    Schmitt, N. Current Perspectives on Vocabulary Teaching and Learning. International Handbook of English Language Teaching, Springer International Handbooks of Education, 2003. doi: https://doi.org/10.1007/978-0-387-46301-8_55

[13]    Seyyed Ali Ostovar-Namaghi, AkramMalekpur. Vocabulary Learning Strategies from the Bottom-Up: A Grounded Theory. 2015. Volume 15(2). P. 235–251.

[14]    Tight, Daniel G. (2010). Perceptual Learning Style Matching and L2 Vocabulary Acquisition. Language Learning, 60(4), 792-833. doi: https://doi.org/10.1111/j.1467-9922.2010.00572.x

[15]    Wai-man, Florence Yip. Online vocabulary games as a tool for teaching and learning English vocabulary 2003. doi: https://doi.org/10.5353/th_b2959751

[16]    Williams Pharrell. Synesthetes: People of the Future. URL: https://www.psychologytoday.com/ blog/ sensorium/ 201203/synesthetes-people-the-future (дата звернення 25.01.2019)

[17]    Xinhua Yuan. Exploring spoken English learner language using corpora: Learner talk / Language Learning & Technology. 2018. Volume 22(3). P.41–44.

[18]    Yip, Florence W. M. Kwan, Alvin C. M. Online vocabulary games as a tool for teaching and learning English vocabulary. Educational Media International, 2006, 43(3), 233-249. doi: https://doi.org/10.1080/09523980600641445

[19]    Zheng, Shigao. Studies and Suggestions on English Vocabulary Teaching and Learning. English Language Teaching, 5 (5), 2012, 129-137. doi: https://doi.org/10.5539/elt.v5n5p129

[20]    Zokaee, S., Zaferanieh, E., Naseri, M. On the Impacts of Perceptual Learning Style and Gender on Iranian Undergraduate EFL Learners’ Choice of Vocabulary Learning Strategies. English Language Teaching, 5(9), 2012, 138-143. doi: https://doi.org/10.5539/elt.v5n9p138

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Методичні умови розвитку педагогічної компетенції фахівців машинобудівних спеціальностей в закладах вищої освіти
Дембіцька С. В.  (завантажити)
[in Ukrainian]

Анотація. Обґрунтована необхідність педагогічної складової у фаховій підготовці інженерів-машинобудівників. Компетентнісний підхід є методологією, яка активно впливає на професійну підготовку фахівців машинобудівних спеціальностей у закладах вищої освіти і є ключовим в процесі сучасної модернізації вищої освіти в Україні. Актуальність роботи полягає в тому, що, незважаючи на вагомі наукові результати впровадження компетентнісного підходу у вищій світі, поза увагою дослідників залишилася проблема виявлення й обґрунтування методичних умов формування педагогічної компетенції студентів машинобудівних спеціальностей. Відповідно до цього та на підставі аналізу поняття «педагогічні умови» та особливостей їх використання визначено та обґрунтовано умови цілеспрямованого розвитку педагогічної компетенції фахівців машинобудівних спеціальностей як складової фахової компетентності. Зокрема, до методичних умов формування педагогічної компетентності фахівців машинобудівних спеціальностей віднесено формування стійкої мотивації щодо постійної самоосвітньої діяльності та набуття педагогічних знань як складової фахової компетентності; відповідну методичну підготовку викладачів спеціальних дисциплін щодо формування у майбутніх фахівців машинобудівних спеціальностей педагогічної компетенції; створення навчально-методичного інструментарію щодо використання у процесі фахової підготовки студентів машинобудівних спеціальностей активних форм, методів та інноваційних засобів навчання, а також доцільне використання нових інформаційних технологій в процесі фахової підготовки. Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо у формуванні критеріїв, показники та рівнів розвитку педагогічної компетенції студентів машинобудівних спеціальностей, які дозволять контролювати процес розвитку педагогічної компетенції на протязі усього педагогічного експерименту та корегувати отримані результати.

Ключові слова: фахова підготовка, фахівців машинобудівних спеціальностей, педагогічні умови, компетентнісний підхід у вищій освіті.

[1]      Dembitska S. V., Kobilyansky A. V. Conditions of development of pedagogical competence in the professional preparation of professional professionals of machine-building specialties / Proceedings of XХХХ Internationalscientific conference Science of 2018. Washington Dec 28, 2018 Outcomes‖. Morrisville, Lulu Press., 2018. P. 65–68.

[2]      Дембіцька С. В., Кобилянський О. В. Формування педагогічної культури студентів машинобудівних спеціальностей в процесі самостійної роботи / Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Зб. наук. пр. Випуск 52. Київ-Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2018. С. 286–290.

[3]      Дембіцька С. В., Кобилянська О. В. Формування педагогічної культури фахівців інженерних спеціальностей // Педагогіка безпеки. Міжнародний науковий журнал. 2018. Том 3. № 1. С. 51–56

[4]      Федорова О. Ф. Некоторые вопросы активизации учащихся в процессе теоретического и производственного обучения. М. : Высшая школа, 1970. 301 с.

[5]      Словник-довідник з професійної педагогіки ; ред. А. В. Семенова. Одеса : Пальміра, 2006. 364 с.

[6]      Малькова М. О. Формування професійної готовності майбутніх соціальних педагогів до взаємодії з девіантними підлітками : дис. … кандидата пед. наук :13.00.01. Луганськ, 2006. 252 с.

[7]      Ипполитова Н., Стерхова Н. Анализ понятия "педагогические условия": сущность, классификация / General and Professional Education. 2012. № 1. С. 8–14.

[8]      Камынина Т. П. Формирование учебно-проектной деятельности студента в образовательном процессе : дисс. … кандидата пед. наук :13.00.01. Оренбург, 2006. 200 с.

[9]      Седова И. В. Формирование основ информационно-аналитической культуры бакалавров экономики в вузе : дис. … канд. пед. наук : 13.00.08. Москва. 2012. 195 с.

[10]    Восторкнутов Е. В. Технология формирования профессионально-творческих компетенций студентов технического вуза в научно-исследовательской деятельности / Научно-технические ведомости СПбГПУ. Гуманитарные и общественные науки. 2015, № 2 (220). С.167–176. DOI 10.5862/JHSS.220.20

[11]    Андрюхина Л. М., Фадеева Н. Ю. Креативные практики формирования межкультурной коммуникативной компетентности / Интеграция образования. 2016. Т. 20. № 3. С. 320–330. DOI: 10.15507/1991-9468.084.020.201603.320-330

[12]    Intercultural Competences. Conceptual and Operational Framework. Paris : UNESCO, 2013. 44 р.

[13]    Шилина А. В. Готовность к социально-профессиональной адаптации в структуре профессиональной компетентности будущих бакалавров-инженеров / Современные проблемы науки и образования. 2014. № 4. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=13997.

[14]    Rahman Mardia Hi. Profesional competence, pedagogical competence and the performance of junior high school of science teachers / Journal of Educational and Practice. 2014. 5 (9). С. 75-80.

[15]    Внукова О. Педагогічна складова професійних компетентностей майбутніх інженерів–педагогів / Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія : Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. 2016. Вип. 9(3). С. 33–36.

[16]    Білик В. В. Сутність і структура професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів / Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2010. С. 219–225.

[17]    Лазарчук Г. В. Характеристика професійної компетентності інженера-педагога економічного профілю і її структури / Проблеми інженерно-педагогічної освіти. 2016. No 50-51. С. 72-80.

[18]    Давидюк Л. В. Формування професійної компетентності у майбутніх інженерів-педагогів / Комп’ютерна інтегровані технології: освіта, наука, виробництво : зб.наук. пр. Луцьк. 2011. Вип. 5. С. 74.

[19]    Коваленко Д. В. Теоретико-методичні основи системи неперервної професійно-правової підготовки інженерів-педагогів : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Харків, 2016. 486 с.

[20]    Ponomaryov A., Reznik S., Asieieva I. Pedagogical Conditions of Formation of General Scientific Competence of the Future Bachelors of Technical Specialties / Intellectual Archive. Vol. 5. No. 6. November /December 2016. P. 45–52.

[21]    Хомюк В. В. Стан сформованості математичної компетентності майбутніх інженерів-машинобудівників / Педагогіка безпеки. 2017. No 2. с. 35-44.

Впровадження евристичних технологій навчання для формування теоретичних понять студентами-аграріями
Білоцерковець М. А., Бересток О. В. (завантажити)
[in English]

Анотація. Досліджено сутність та особливості евристичних технологій навчання, які є важливими для формування теоретичних знань студентів аграрних спеціальностей у їхньому освоєнні гуманітарних дисциплін. Аналіз сучасних наукових праць показує ефективність процесу формування гуманітарних теоретичних знань студентами за умови залучення низки важливих педагогічних чинників, таких як: мотивація студентів шляхом встановлення зв'язків між гуманітарними теоретичними поняттями та їхньою майбутньою професійною діяльністю; створення та захист особисто значущих освітніх продуктів; навчання студентів застосовувати технології евристичної освіти (методів визначення теоретичних понять, методів і засобів діалогової взаємодії при вирішенні складних професійних завдань, рефлексивних висновків, евристичної аналітичної та порівняльної навчальної діяльності, прогнозування можливого результату навчальної діяльності та її візуалізації тощо). Метою експериментального дослідження було визначити етапи формування гуманітарного теоретичного поняття на основі евристичних технологій навчання. Перший етап – мотиваційний – забезпечує усвідомлення студентами необхідності гуманітарного теоретичного поняття, що формується, для їх майбутньої професійної діяльності. Наступний, пошуково-творчий етап здійснюється за допомогою різних методів і механізмів евристичних технологій навчання, освоєних студентами в умовах самостійного створення освітніх продуктів. На етапі рефлексії викладач та студенти використовують педагогічні діагностичні механізми для оцінки рівня формування теоретичного поняття, рівня оволодіння основними теоретичними та практичними аспектами теми, а також розвитку критичного та творчого мислення та професійних компетентностей майбутніх фахівців у сільському господарстві, їхньої здатності самостійно формувати необхідні знання. Таким чином, евристична навчальна діяльність дає змогу студентам сегментувати і вивчати конкретні сфери своєї майбутньої професійної діяльності з гуманітарних перспектив і встановлювати особистісні мотиви для вивчення гуманітарних дисциплін.

Ключові слова: евристичні технології навчання, теоретичні знання, гуманітарні дисципліни.

[1]      Лазарєв М. О. Основи педагогічної творчості: Суми : Мрія, 2016.  212 с.

[2]      Лазарєв М. О. Евристичне навчання – інноваційний феномен креативної освіти / Педагогічна Сумщина. 2008, Вип.  № 4, С. 19–20.

[3]      Bago, B., & De Neys, W. Fast logic? Examining the time course assumption of dual process theory/ Cognition, 2017.  Iss. 158, P. 90–109.

[4]      Beaty, R. E., Silvia, P. J., Nusbaum, E. C., Jauk, E., & Benedek, M. The roles of associative and executive processes in creative cognition /Memory & Cognition, 2014, (MAY). P. 1186–1197. doi:10.3758/s13421-014-0428-8

[5]      Benedek, M., Jauk, E., Sommer, M., Arendasy, M., & Neubauer, A. C. Intelligence, creativity, and cognitive control: The common and differential involvement of executive functions in intelligence and creativity/ Intelligence, 2014. Iss. 46, P. 73–83. doi:10.1016/j.intell.2014.05.007.

[6]      Ben-Horin, H., Pion, C. & Kali, Y. Designing technology to foster socioscientific reasoning by promoting internal values of learning/ Paper presented at the 12th Chais Conference for the Study of Innovation and Learning Technologies: Learning in the Technological Era, The Open University of Israel, 2016. www.openu.ac.il/innovation/chais2017/f1_2.pdf

[7]      Gigerenzer, G., & Gaissmaier, W. Heuristic decision making / Annual Review of Psychology, 2011. 62, P. 451–482.

[8]      Godwin-Jones, R. Augmented reality and language learning: from annotated vocabulary to place-based mobile games/ Language Learning & Technology, 2016. Iss. 20(3), P. 9-19. http://llt.msu.edu/issues/october2016/emerging.pdf.

[9]      Greener, S. Why do research into interactive learning environments? / Interactive learning Environments, Vol. 25, 2017. Issue 4, P. 429-430.

[10]    Kahneman, D. Thinking fast and slow. London: Penguin Books. 2012, 240 p.

[11]    Katsikopoulos, K. V. Psychological heuristics for making inferences: Definition, performance, and the emerging theory and practice / Decision Analysis, 2011. Iss. 8, P. 10–29.

[12]    Kenett, Y. N., Anaki, D., & Faust, M. Investigating the structure of semantic networks in low and high creative persons / Frontiers in Human Neuroscience, 8(June), 2014. 407 p. doi:10.3389/fnhum.2014.00407.

[13]    Klein, G. A naturalistic decision making perspective on studying intuitive decision making / Journal of Applied Research in Memory and Cognition, 2015. 4, P. 164–168.

[14]    Klopfer, E., Osterweil S. & Salen, K. Moving learning games forward: Obstacles, opportunities and openness. The Education Arcade, 2009. 320 p.

[15]    Kurzban, R., Duckworth, A., Kable, J. W., & Myers, J. An opportunity cost model of subjective effort and task performance / Behavior and Brain Sciences, 2013. 36, P. 661–679.

[16]    Mayer, R. E., & Alexander, P. A. Handbook of research on learning and instruction. Routledge, London, 2011. 257 p.

[17]    Melchert, N. The Great Conversation: A Historical Introduction to Philosophy. New York: McGraw Hill, 2002. 459 p. ISBN 0-19-517510-7.

[18]    Ormrod, J. E. Our minds, our memories: Enhancing thinking and learning at all ages. London: Pearson, 2011. 403 p.

[19]    Petty, G. Evidence-based teaching: A practical approach. Cheltenham: Nelson Thornes, 2009. 380 p.

[20]    Rasmussen, J. Skill, rules and knowledge: Signals, signs and symbols, and other distinctions in human performance models / IEEE Transactions on Systems, Man and Cybernetics, 1983. SMC-13, P. 257–266.

[21]    Sale, D. The challenge of reframing engineering education. New York: Springer, 2014. 386 p.

[22]    The Free Dictionary, 2014. URL:  www.thefreedictionary.co (дата звернення 28.02.2019).

[23]    Tempelaar, D. T., Rienties, B. & Nguyen, Q. Towards actionable learning analytics using dispositions / IEEE Transactions on Learning Technologies, 2017. 1 (Jan-March 2017), P. 6-16. http://ieeexplore.ieee.org/document/7839177/.

[24]    Willingham, D. T. Why don’t students like school: A cognitive scientist answers questions about how the mind works and what it means for the classroom. San Francisco: Jossey-Bass, 2009. 450 p.

Стан та перспективи дистанційного навчання іноземній мові в процесі підготовки майбутніх економістів Національного університету харчових технологій
Гаркуша О. О.  (завантажити)
[in Ukrainian]

Анотація. Стаття присвячена розгляду поточного стану та перспектив розвитку системи дистанційного навчання в Україні взагалі, та в Національному університеті харчових технологій, як одного з потужних навчально-наукових комплексів держави, яке відоме й за її межами, зокрема. Перелічуються провідні державні та іноземні науковці та освітяни, які займалися вивченням різних аспектів дистанційного навчання та зробили значний внесок в розвиток педагогічної науки. Описуються результати закордонних зустрічей, наводяться аргументи щодо впровадження та розвитку дистанційної освіти в світі. Детально характеризуються переваги та недоліки онлайн освіти, перелічуються особливості даного виду навчання. З метою кращого розуміння поняття системи дистанційної освіти, одним з ключових моментів статті, на нашу думку, є  характеристика відмінностей дистанційної форми освіти від заочної. В статті розглядається поняття дистанційного навчання як таке по закінченню котрого студент отримує диплом державного зразка про вищу освіту. Дослідження було звужене до окремої категорії студентів, які проходять навчально-професійну підготовку за спеціальностями економічного профілю на дистанційній основі. Однією з обов’язкових дисциплін в НУХТ є іноземна мова, вивчення якої набуває особливого значення для майбутнього розвитку та конкурентоспроможності як окремого студента так і держави в цілому. Цілями вивчення дисципліни іноземна мова студентів-економістів є розвиток навичок оперування вузькоспеціалізованою лексикою та термінами, ведення  ділової бесіди та переписки з іноземними партнерами. Для досягнення поставленої мети на рівні дистанційної освіти, необхідним є розробка спеціальних теоретичних та практичних курсів які б давали можливість вивчати дисципліну в повному обсязі, оволодіти та розвити навички усного й писемного ділового мовлення. В статті розглядається поетапний перехід та впровадження системи дистанційної освіти в НУХТ. Зазначаються передумови становлення дистанційної освіти та шляхи її подальшого розвитку. Відмічається, що основним засобом дистанційної освіти в НУХТ є система Moodle. В статті описуються переваги та недоліки використання даної системи, відмічаються шляхи її вдосконалення та модернізації. В секції «Обговорення» для порівняння набутих результатів дослідження подаються для розгляду окремі здобутки інших вищих навчальних закладів України.

Ключові слова: дистанційне навчання, дистанційні технології, англійська мова, професійна підготовка, економісти, вища освіта.

[1]      Busse, Vera (2014). International perspectives on motivation: Language learning and professional challenges (International perspectives on English language teaching). System, 45, 259-260. doi: https://doi.org/10.1016/j.system.2014.07.002

[2]      Cherniavskyi, Bohdan (2019). Formation of foreign language competence of future economists by means of distance learning system "Moodle". Young Scientist, 1 (65), 95-97.

[3]      Gnedkova, О. (2016). Distance learning technologies in formation of professional training of future English teachers. Information Technologies in Education, 29, 100-115. doi: https://doi.org/10.14308/ite000614

[4]      Kruse K. The Benefits and Drawbacks of e-Learning. URL: http://www.corebiztechnology.com/ software_article_ elearning_d.htm (дата звернення 05.03.2019).

[5]      Mahruf, M., Shohel C. (2012). Open and Distance Learning for Teachers' Professional Development: The English in Action (EIA) Model for the Global South. International Perspectives of Distance Learning in Higher Education, 93-108. doi: https://doi.org/10.5772/33117

[6]      Schmitt, Norbert (2007).Current Perspectives on Vocabulary Teaching and Learning. International Handbook of English Language Teaching, 827-841. doi: https://doi.org/10.1007/978-0-387-46301-8_55

[7]      Simpson O. Supporting Students for Success in Online and Distance Education. New York and London: Routledge, 2012. 296 p.

[8]      Robinson K. Bring on the learning revolution! TED2010. URL: http://www.ted.com/talks/sir_ken_robinson_bring_on_the_ revolution?language=ru (дата звернення 01.03.2019)

[9]      Torsani, Simone (2014). The role of tool and environment design in distance language learning. Future Learning, 2 (1), 29-40. doi: https://doi.org/10.7564/13-fule14

[10]    Василевич Ю. В., Каліцева О. В. Дистанційна освіта студентів-юристів: сучасний стан, проблеми, перспективи / Спецпроект: анализ научных исследований: V Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф., 17–18 червня 2010 р.: тези доповідей. URL: http://www.confcontact.com/2010spec_tezi/pe_vasilev.php (дата звернення 01.03.2019)

[11]    Вишневская Г. В. Внедрение дистанционных технологий в процесс обучения ино¬странному языку студентов-заочников неязыковых вузов / Известия Пензенского государственного педагогического университета имени В.Г. Белинского. 2011. № 24. С. 589–592.

[12]    Гозман Л. Я., Шестопал Е. Б. Дистанционное обучение на пороге XXI века. Ростов-н/Д.: Мысль, 1999. 368 с.

[13]    Дацюк В. Б. Перспективи дистанційної освіти та віртуальних університетів в Україні. URL: http://scholar.google.com/ scholar?cluster =14888492797008898119&hl= en&oi=scholarr http://mediacenter.uz.ua/data/daciuk.pdf  (дата звернення 01.03.2019)

[14]    Державна національна програма «Освіта: Україна ХХІ століття». Київ, 1994 / Законодавчі акти та нормативні документи (на допомогу керівникам закладів та установ освіти). Збірник. К., 1999. 401 с.

[15]    Новомлинець О. О., Дрозд О. П. Дистанційні курси. Методичні рекомендації щодо підготовки веб-ресурсу дисциплін при організації навчального процесу за дистанційною формою. Чернігів: ЧНТУ, 2013. 32 с.

[16]    Дишлева Ю. В. Роль та місце сучасних методик у вивченні англійської мови в курсі дистанційного навчання / Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки. Наукові дослідження. Досвід. Пошуки. 2008. Вип. 13. С. 35–41.

[17]    Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.

[18]    Олійник О. В. Інноваційні технології дистанційного навчання іноземної мови для студентів немовних ВНЗ / Лінгвістичні дослідження: зб. наук. праць ХНПУ імені Г.С. Сковороди. 2014. Вип. 38. С. 238–246.

[19]    Сухомлінова І. Є., Тихоновська М. А., Тихоновський О. В., Кірсанова О. В., Єрьоміна А. К., Чугін С. В.  Електроний посібник, як новітній засіб навчання / Запорізький державний медичний університет. URL:  http://dspace.zsmu.edu.ua/ bitstream/123456789/4463/1/ %D0%A2%D0%94%D0%9C%D0%A3_% D1%82%D0%BE%D0%BC1_285-286.pdf (дата звернення 01.03.2019)

[20]    Хоменкo Л. О., Балалаєва О. Ю. Досвід розробки методів дистанційного навчання іноземних мов у НАУ /  “Наукові доповіді НАУ” 2005–1(1). URL:  http://www.nbuv.gov.ua/e-Journals/nd/2005-1/05klomin.pdf (дата звернення 01.03.2019)

[21]    Штихно Л. В. Дистанційне навчання як перспективний напрям розвитку сучасної освіти / «Молодий вчений». 2016. № 6(33). URL:  http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2016/6/121.pdf (дата звернення 01.03.2019)

[22]    Шуневич Б. І. Розвиток дистанційного навчання у вищій школі країн Європи та Північної Америки: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки». К., 2008. 36 с.

Формування полікультурної компетентності майбутніх економістів
Поясок Т. Б., Беспарточна О. І. (завантажити)
[in Ukrainian]

Анотація. Доведено актуальність запровадження засад полікультурності в системі вищої економічної освіти; з’ясовано що полікультурна компетентність майбутніх економістів передбачає знайомство з самобутніми етнічними національними рисами в культурі різних народів; залучення студентів до світової культури; розкриття процесу глобалізації, взаємозалежності країн і народів у сучасних умовах; визнання рівних прав і обов’язків представників інших народів та релігій; формування полікультурних компетенцій у межах їх професійної компетентності; визначено зміст та напрями формування полікультурної компетентності; доведено, що полікультурна освіта повинна ґрунтуватись на принципах взаємного визнання, співробітництва, критичного плюралізму, що сприятиме формуванню полікультурної компетентності, яка дозволить випускникам закладів вищої освіти економічного спрямування інтегруватись у простір міжкультурного діалогу з представниками різних націй. Створення полікультурного освітнього середовища повинно здійснюватися на підґрунті особистісно-орієнтованої парадигми; когнітивної, афективної, валеологічної та креативної освітніх практик; посилення етнокультурного аспекту в змісті освіти, його професійної спрямованості; реалізації принципів гуманізації, полікультурності, наступності, індивідуалізації та діяльнісного розвитку. Виокремлено такі компоненти полікультурної освіти як полікультурна толерантність та соціокультурна ідентичність, які розглядаються у когнітивному, емоційно-ціннісному та поведінково-діяльнісному аспектах; визначена послідовність педагогічних дій при формування полікультурної компетентності; сформульовано педагогічні умови ефективності формування  полікультурної компетентності:  надання студентам знань щодо контактних субкультур, а також особливостей власної культури; створення умов для емоційного сприйняття полікультурних ситуацій; формування адекватної поведінки на підґрунті полікультурної толерантності майбутніх економістів (створення розвивального полікультурного освітнього середовища; застосування інтерактивних методів полікультурної освіти; активізація креативності і дослідницької діяльності) та представлено шляхи їх реалізації;  визначено етапи формування полікультурної компетентності студентів економічного профілю: мотиваційний, пізнавальний, підсумковий.

Ключові слова:полікультурна компетентність, майбутні економісти, міжкультурна взаємодія, полікультурне середовище, полікультурна педагогіка.

[1]      Борисенков В. П. Вызовы современной эпохи и приоритетные задачи современной науки / Педагогика. 2004. № 1. С. 3-10.

[2]      Гриньова В. М. Аксіологічний підхід до проблеми педагогічної культури майбутнього вчителя / Шлях освіти. 2002. № 2. С. 2-6.

[3]      Давидов В. В. Проблемы развивающего обучения. М.: Академия, 2004. 240 с.

[4]      Джуринский А. Н. Педагогика в многонациональном мире. М. : ВЛАДОС, 2010. 240 с.

[5]      Кузьменко В. В., Гончаренко А. А. Формування полікультурної компетентності вчителів загальноосвітньої школи : навч. посіб. Херсон: РІПО, 2006. 92 с.

[6]      Лукьянова М. И., Шустова Л. П. Моделирование процесса формирования поликультурной компетентности обучающихся в образовательной организации / Современные проблемы науки и образования. 2015. № 4.URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=21295 (дата звернення 01.03.2019).

[7]      Набока О. Г. Професійно-орієнтовані технології навчання у фаховій підготовці майбутніх економістів: теорія та методика застосування: монографія. Слов’янськ: Підприємець Маторін Б. Г., 2012. 303 с.

[8]      Новикова Л. А. Моделирование поликультурного образования учащихся. Профессиональное образование,2006. № 12, С. 17-19.

[9]      Паламарчук Л. Б. Формування полікультурної компетентності в процесі підготовки майбутнього педагога / Акмеологія в Україні: теорія і практика: зб. наук. пр. К., 2013. № 24. С. 49-54

[10]    Поясок Т. Б. Полікультурність у вищій економічній освіті / Проблема полікультурності у неперервній професійній освіті. Маріуполь: Маріупольський держ. ун-т, 2011. С. 66-70.

[11]    Поясок Т. Б. Система застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів: монографія. Кременчук: ПП Щербатих, 2009. 348 с.

[12]    Різник В. Сучасна професійна підготовка студентів економічних спеціальностей у вищій школі як педагогічна проблема / Гуманітарний вісник: зб. наук. пр. Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т імені Григорія Сковороди. 2009. № 17. С. 87-89

[13]    Соколова І. В. Феномен полікультурності в неперервній професійній освіті: соціокультурний і педагогічний контексти / Проблема полікультурності у неперервній професійній освіті. Маріуполь: Маріупольський держ. ун-т, 2011. С. 28-38

[14]    Ткаленко Н. В., Федорченко В. В. Проблема підготовки сучасних економістів у системі вищої освіти України / Науковий вісник  ЧДІЕУ. 2011. № 3(11). С. 31-35.

[15]    Bachmann S., Yerhold S., Wessling Y. Aufgaben und Ubungstypologie zuminter kulturellen Lernen / Zielsprache Deutsh 27. Soestlandesinstitut fur Schule. 1996. P. 77-91

[16]    Samovar L. A.,Poter R. E., McDaniel E. R. Communication betweencultures. Wadsworth Cengage Learning, 2010. 411 p.

ІННОВАЦІЇ У ВИКОРИСТАННІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Віртуальний тур як ефективний спосіб просування підприємства
Потапюк Л. М., Масовець О. А.  (завантажити)
[in Ukrainian]

Анотація. У статті досліджується віртуальна реальність як найефективніший шлях подачі інформації в наш час і ефективний спосіб просування підприємства. Проаналізовано історію створення віртуальних турів. Зазначено, що перший віртуальний тур розробив інженер Колін Джонсон (1994 р., Великобританія). Його новаторська презентація складалася із системи управління (на комп’ютері) і панорам (на диску). Спеціально для цієї новаторської презентації була розроблена унікальна програма навігації. Історія віртуальних турів почалася саме з музеїв, які продовжили цю традицію. Більшість віртуальних турів створені за допомогою GoogleArtProject. Підкреслено, що у час бурхливого розвитку інформаційних технологій саме 3D-тури стали популярними в різних галузях людської діяльності: від сфери послуг до наукових досліджень. Сучасна людина частіше працює, здійснює бізнес-операції, навчається, подорожує, спілкується, проводить дозвілля і навіть відпочиває у віртуальному форматі. Виділені основні переваги сферичних панорам і 3D-турів як для покупців, так і для продавців. Для покупців перевагою сферичних панорам і 3D-турів є значна економія часу (ознайомитися з об’єктом можна в будь-який зручний для них момент); можливість попереднього, детального огляду всіх наявних у продавця потенційно цікавих об’єктів. Для продавців основними перевагами сферичних панорам і 3D-турів є підвищення інтересу до компанії, а отже, залучення нових клієнтів (віртуальні тури викликають значний інтерес у більшості відвідувачів, збільшують число можливих клієнтів та підвищують доходи компанії); оригінальність і привабливість (презентація і реклама відмінним від більшості конкурентів способом, що викликає більший інтерес, ніж звичайні фотографії або текст); скорочення часу між створенням віртуального туру і знайомством з ним покупцем. Виявлено, що віртуальні панорами сприяють підвищенню іміджу компанії, її високотехнологічній, інноваційно-інвестиційній привабливості. Визначено роль компанії Google у створенні Google Maps і GoogleBusinessView. Підкреслено значення команди Google із впровадження віртуальних турів щодо розширення сучасного бізнесу. Доведено, що віртуальні тури на підприємствах стають ефективним маркетинговим інструментом, який дасть можливість збільшити кількість потенційних і реальних замовників та налагодити співпрацю з інвесторами й партнерами. А отже, на сьогодні маємо всі можливості модернізувати наявне технологічне середовище через створення на підприємствах віртуальних турів.

Ключові слова:інформаційні технології, віртуальна реальність, 3D-тури, підприємства, імідж компанії.

[1]      Актуальность виртуальных туров в современном мире, их польза и перспективы URL: http://blog.flexyheat.ru/aktualnost-virtualnyx-turov-v-sovremennom-mire-ix-polza-i-perspektivy (дата звернення 10.12.2018).

[2]      Ветрова А. А., Макаренко А. Ю. Создание конструктора для разработки виртуальных 2D и 3D экскурсий / Прикаспийский журнал: управление и высокие технологии. 2008. № (2). URL: http://hi-tech.asu.edu.ru/files/2(2)/91-95.pdf (дата звернення 10.12.2018).

[3]      История возникновения и развитие виртуальных туров. URL: http://blog.flexyheat.ru/istoriya-vozniknoveniya-i-razvitie-virtualnyx-turov (дата звернення 10.12.2018).

[4]      Буй В. М. Інформаційні системи в економіці / Матеріали Всеукраїнської наукової конференції аспірантів та молодих вчених «Гармонізація суспільства – новітній напрямок розвитку держави». Одеса: ОНЕУ, 2014. С. 109-116.

[5]      Масовець О. А. Історія створення віртуальних турів / Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Управління ресурсним забезпеченням господарської діяльності підприємств реального сектору економіки». Полтава: РВВ ПДАА, 2018. С. 131-133.

[6]      Навіщо використовувати віртуальні тури. Віртуальні Карпати. URL: https://xn--3-7sbar0a5ags5f.com/uk/primenenie.html. (дата звернення 10.12.2018).

[7]      Оновлений 3D-тур фармацевтичним виробництвом URL: http://www.arterium.ua/post/onovlenii_3d_tur_po_ farmatsevtichnomu_virobnitstvu (дата звернення 10.12.2018).

[8]      Орлик О. В. Інформаційні системи в сфері управління організацією / Вісник соціальноекономічних досліджень. Одеса. 2002. Вип. 12. С. 188–191.

[9]      Орлик О. В. Інформаційні системи як стратегічній засіб розвитку фірми / Вісник соціально-економічних досліджень. Одеса. 2001. Вип. 10. С. 386–390.

[10]    Орлик О. В. Сучасні інформаційні технології в системі управління підприємством / Вісник соціально-економічних досліджень. Одеса. 2002. Вип. 11. С. 293–296.

[11]    Перехрест О. Google створив віртуальний тур по «Запоріжсталі». URL: https: //zaxid.net/ google_ stvoriv_ virtualniy_ tur_ po_zaporizhstali_n1433225 (дата звернення 10.12.2018).

[12]    Пиріг В. Google запустив туристичний сайт про Івано-Франківську область. URL: https://zaxid.net/ google_ zapustiv_turistichniy_sayt_pro_ivanofrankivsku_oblast_n1411035 (дата звернення 10.12.2018).

[13]    Потапюк Л. М., Масовець О. А. Застосування технологій віртуальної реальності в освіті / Сучасна наука та освіта Волині : зб. матеріалів науково-практ. конф., 22 листоп. 2018 р., м. Володимир-Волинський ; упоряд. голов. ред. Б. Є. Жулковський. Луцьк: Волинь поліграф, 2018. С. 338-343.

[14]    Сущенко О. А., Кравченко В.В. Становлення віртуального туризму як напряму розвитку інформатизації діяльності туристичного підприємства / Комунальне господарство міст. Харків. 2018. Вип. 140. С. 19–24.

[15]    Bailly, F., McClendon, B. (2011). Virtual tour of user-defined paths in a geographic information system. US Patent 7,933,395, 2011.

[16]    Bouta, H., Retalis, S., Paraskeva, F. (2012). Utilising a collaborative macro-script to enhance student engagement: A mixed method study in a 3D virtual environment. Computers & Education, 58 (1), 501-517.

[17]    Cunha, M. M., Putnik G. D. (2006). BM_Virtual Enterprise as an Agile/Virtual Enterprise Model. Agile Virtual Enterprises, 80-97. https://doi.org/10.4018/978-1-59904-010-3.ch003 (дата звернення 07.01.2019).

[18]    Google Business View: «новый» инструмент наконец-то стал доступен для украинского бизнеса URL: https://blog.uamaster.com/google-business-view (дата звернення 10.12.2018).

[19]    Sussmann, S. & Vanhegan, H. (2000). Virtual reality and the tourism product: substitution or complement? Retrieved from: http://www.indjst.org/index.php/indjst/article/view/3051

[20]    Sushchenko, O. A. (2016). Design of a tourism enterprise based on its competitive advantages. Vybrané ekonomické problémy region střední a východní Evropy. České Budějovice: Vysoká škola evropských a regionálních studií. 59-71.

[21]    Toyota VR. 360° FactoryTour. URL: https://viemr.com/portfolio/toyota (дата звернення 10.12.2018).

[22]    Williams, A.P. (1995). Virtual reality and tourism: fact or fantasy? Tourism Management, 16 (6), 423-427.

«Віртуально-реальне судно» як інформаційна педагогічна інфраструктура Херсонської державної морської академії
Попова Г. В.  (завантажити)
[in Ukrainian]

Анотація. В сучасних умовах підвищення ефективності використання інформаційних технологій є одним із найголовніших пріоритетів розвитку вищої професійної освіти. Розвиток технологій, інформатизація суспільства потребує змін в професійній підготовці майбутніх морських спеціалістів при формуванні їх професійних компетентностей. Стратегічною задачею розвитку закладів вищої освіти є постійне удосконалення інформаційної інфраструктури, наслідком чого є розвиток вищого навчального закладу. Стаття присвячена питанням формування педагогічної інформаційної інфраструктури вищого морського навчального закладу. Проаналізовані підходи до визначення «інформаційної інфраструктури» вищого  навчального закладу, компоненти та складові, особливості формування та функціонування структури.  Визначена мета створення інформаційної педагогічної інфраструктури- доступність до інформаційних ресурсів та сервісів через підвищення якості навчальної інформації. В контексті визначеної проблематики у статті розкрито процеси створення педагогічної інформаційної інфраструктури у системі вищої морської освіти. Представлений досвід використання педагогічної інформаційної інфраструктури в Херсонській державній морській академії на прикладі «Віртуально-реального судна». В статті описані завдання, основні компоненти педагогічної інформаційної інфраструктури. На прикладі застосування електронного середовища LMS Moodle показана можливість  розробки, створення та запровадження єдиної системи, яка поєднує  електронні курси і тренажери, містить механізм отримання знань і оцінку. Показано, що створення педагогічної інформаційної інфраструктури з метою формування професійних компетентностей майбутніх морських фахівців є потужним та перспективним механізмом у вищій морській освіті. В статі робиться висновок, що проблема створення інформаційної педагогічної інфраструктури вищого морського   навчального закладу є досить актуальною, і потребує комплексного підходу та першочергового вирішення на шляху розвитку цифровізації суспільства.

Ключові слова: інформаційна інфраструктура вищого навчального закладу, морські спеціалісти, симуляційні технології.

[1]      Крюков В. В., Шахгельдян К. И. Информационные технологии в университете: стратегии, тенденции, опыт. URL: http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/26115/1/unup-2012-04-16.pdf (дата звернення 21.01.2019)

[2]      Крюков Д. Н., Васильєва И. Л. Информационная инфраструктура вуза / Высшее образование в России. 2012. Вып. 6. С. 117–120.

[3]      Kay, R. (2018). Exploring best pedagogical practices for virtual classrooms. INTED2018 Proceedings, 5-7 March, 2018, Valencia, Spain, 311-317. doi: https://doi.org/10.21125/inted.2018.0105

[4]      Otto, D. (2018). The challenge of virtual mobility: pedagogical models and good practices. INTED2018 Proceedings, 5-7 March, 2018, Valencia, Spain, 3368-3376. doi: https://doi.org/10.21125/inted.2018.0651

[5]      Мамыкова Ж.Д., Мутанов Г.М. ИТ-инфраструктура вуза как платформа для развития информационных технологий./ Вестник НГУЭУ. 2013, №4. С.276-287

[6]      Алисултанова Э.Д.,Моисеенко Н.А.,Бисултанова А.А.Дадашова А.С. К вопросу о формировании инфраструктуры электронного обучения в техническом вузе.  URL https://www.science-education.ru/ru/article/view?id=26030 (дата звернення 21.01.2019)

[7]      Соколова О.И. Особенности  управления  развитием информационной инфраструктуры вуза. / Известия вузов. Северо-Кавказский регион. 2006.Спецвыпуск. С.65-67

[8]      Каракозов С.Д.  Информационная инфраструктура Барнаульского государственного педагогического университета: состояние и  перспективы развития.  URL https://www.altspu.ru/ Resources/Journal/ vestbspu/2001/estestv/ PDF/karakozov.pdf (дата звернення 21.01.2019)

[9]      Волкова В.Н., Голуб Ю.А. Оценка компонентов информационной инфраструктуры вуза. URL http://www.rusnauka.com/9_KPSN_2011/Matemathics/4_84443.doc.htm (дата звернення 21.01.2019)

[10]    Смагулов Д.З,.Алибиев Д.Б. Роль информатизации учебного процесса в современном вузе/ Вестник КарГУ, 2010. URL  https://articlekz.com/article/5662 (дата звернення 21.01.2019)

[11]    Иванов О.В. Информационная инфраструктура университета как средство обеспечения нового качества образования. URL https://cyberleninka.ru/article/n/informatsionnaya-infrastruktura-universiteta-kak-sredstvo-obespecheniya-novogo-kachestva-obrazovaniya (дата звернення 21.01.2019)

[12]    Tiiu Tenno,Pedagogical infrastuctures in e-learning enviroments as invisible bridges between navigation elements URL https://www.ulapland.fi/loader.aspx?id=c8c856b7-cef0-4761-9d6e-f50fc0f45379 (дата звернення 21.01.2019)

[13]    Carol A. Twigg. The Need For A National Learning Infrastructure. URL https://www.educause.edu/ir/library/html/nli0001.html (дата звернення 21.01.2019)

[14]    Johnson, W. L. (2002). Natural Interaction With Pedagogical Agents in Virtual Environments. doi: https://doi.org/10.21236/ ada409186

[15]    Jamshid Beheshti   Eichenberg, C. (Ed.) (2012). Virtual Reality in Psychological, Medical and Pedagogical Applications. IntechOpen. doi: https://doi.org/10.5772/2607

[16]    Міжнародна конвенція про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року (консолідований текст з манільськими поправками). К. : Україна, 2012.

[17]    Корень А.В. Использование электронной образовательной среды Moodle в создании  интерактивных учебных курсов нового поколения / Інтернет-журнал Науковедение.2013.№1. URL https://cyberleninka.ru/article/n/osobennosti-razrabotki-uchebnyh-kursov-s-ispolzovaniem-elektronnoy-obrazovatelnoy-sredy-moodle (дата звернення 21.01.2019)

[18]    Шерман М.І., Волошинов С.А., Попова Г.В. Організація змішаного навчання в електронному середовищі LMS Moodle з використанням функціоналу управління компетентностями. URL: http://2018.moodlemoot.in.ua/course/view.php?id=39 (дата звернення 10.12.2018)

[19]    Кухаренко В. М.,. Березенська С. М, Бугайчук  К. Л. Теорія та практика змішаного навчання : монографія / В. М. Кухаренко. — Харків: Міськдрук. 2016. – 284 с.

[20]    Yurzhenko A., Sherman M., Popova H. Interactive course «Maritime English» in the professional training of future» in Development trends in pedagogical and psychological sciences: the experience of countries of Eastern Europe and prospects of Ukraine, LV-1058, Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2018, pp. 603-620.

Внутрішній портал вчителя як засіб оптимізації навчального процесу загальноосвітньої школи
Осадчий В. В., Круглик В. С., Прокоф’єв Є. Г., Сердюк І. М., Купчак Є. О., Бурцева Є. О.  (завантажити)
[in Ukrainian]

Анотація. У статті проаналізовано та відображено теоретичне обґрунтування доцільності використання внутрішнього порталу вчителя для оптимізації навчального процесу загальноосвітньої школи. Авторами було проведено аналіз сучасного стану наукових досліджень розробки та використання онлайн-порталів у сфері оптимізації навчального процесу та освітнього процесу в цілому. На основі проведеного аналізу вітчизняних та зарубіжних дослідників, авторами було визначено основні задачі та особливості онлайн-порталів, їх склад, типи та проблеми, які інтернет-портали вирішують. Було проведено аналіз існуючих онлайн-порталів, які використовуються у вирішенні завдань підвищення якості освітнього процесу, налагодження взаємозв’язку між структурними підрозділами освітнього закладу та створення загального педагогічного простору для всіх учасників освітнього процесу. У рамках дослідження авторами було розроблено внутрішній інтернет-портал вчителя та, на основі отриманого досвіду, розроблено та відображено методичні рекомендації що до використання внутрішнього порталу вчителя. Автори зазначають, що проведений аналіз дозволив з’ясувати, що в вітчизняному сегменті Інтернет-мережі є інформаційні ресурси, які загальноосвітні школи можуть застосовувати для оптимізації навчального процесу, такі портали було класифіковано сервісні, проте ці сервіси не мають такий функціонал, як можливість здійснювати управління персоналом школи. Автори зазначають, що проведений внутрішній аналіз існуючих інструментів для розробки інтернет-порталів показав, що при розробці освітніх інтернет-порталів для оптимізації навчального процесу загальноосвітньої школи доцільно використовувати хмарний сервіс «Бітрікс24», як засіб для розробки внутрішнього порталу вчителя для оптимізації навчального процесу загальноосвітньої школи. Результати розробки внутрішнього порталу уявляють собою відображення основних блоків готового внутрішнього порталу та методичні рекомендації по використанню внутрішнього порталу вчителя, як засобу оптимізації навчального процесу загальноосвітньої школи.

Ключові слова: портальна технологія, web-портал, освітній портал, якість освіти, навчальний процес.

[1]      Вембер В.П. Інформатизація освіти та проблеми впровадження педагогічних програмних засобів в навчальний процес / Інформаційні технології і засоби навчання, 2007. Том 3. №2 URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/262 (дата звернення: 20.01.2019).

[2]      Гончарова О.М. Інформатизація освіти як пріоритетний напрямок модернізації освіти в умовах інформаційного суспільства / Проблеми сучасної педагогічної освіти. Ялта: РВВ КДГІ, 2005. Вип.7. Ч.1. С. 59-64.

[3]      Кремень В.Г. Інформатизація освіти – провідний напрям підвищення результативності навчального процесу / Комп′ ютер у школі та сім′ ї, 2011. Вип. 1. С. 3-6.

[4]      Осадчий В.В. Педагогічні засади професійного консультування молоді засобами Інтернет [Текст]: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04; Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. К., 2005. 213 с.

[5]      Рамський Ю.С. Інформаційне суспільство. Інформатизація освіти / Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: зб. наук. праць. К.: НПУ ім. МП Драгоманова, 2003. Вип. 7. C. 16-28.

[6]      Биков В.Ю. Хмарна комп'ютерно-технологічна платформа відкритої освіти та відповідний розвиток організаційно-технологічної будови ІТ-підрозділів навчальних закладів / Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. Харків: НТУ "ХПІ", 2013. № 1. С. 81-98.

[7]      Ільїна Ю.Н. Інформатизація освіти: дистанційне розвиваюче середовище. Суб’єкт - суб’єктна взаємодія / Матеріали ІХ Міжнародної наукової конференції «Традиція і культура. Феномен діалогу: традиція і сучасність». К., 2010. Ч. 4. С. 33-34.

[8]      Козяр М.М. Модернізація навчально-виховного процесу на основі використання єдиного інформаційного освітнього середовища / Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. Харків: НТУ "ХПІ", 2011. № 1. С. 3-8.

[9]      Забродська Л.М. Інформатизація управління навчально-виховним процесом у загальноосвітньому навчальному закладі [Текст]: дис. … канд. пед. наук.: 13.00.01 Ін-т педагогіки АПН України. К., 2002. 210 с.

[10]    Вакалюк Т.А., Шевельова М.К. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх школах для підвищення якості освіти / Інформаційно-комунікаційні технології як засіб підвищення якості освіти: збірник наук. та науково-метод. праць. Хмельницький: Видавництво ХОІППО, 2015. С. 40-45.

[11]    Вербовський І. Інформатизація управління навчальним закладом як один зі шляхів підвищення ефективності освітньої діяльності / Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 2015. № 1. С. 317-321.

[12]    Коврижкін О.Г. Проблема інформатизації адміністративних процесів в навчальних закладах / Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання. К: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2001. Вип. 4. С. 139-143.

[13]    Козлакова Г.О. Комп'ютеризовані технології обробки ділової інформації: навч. посіб. Київ-Рівне: РДТУ, 2001. 233 с.

[14]    Гевал П.А. Управлінська діяльність комплексу в умовах інформатизації навчально-виховного процесу / Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання. К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2001. Вип. 4. С. 205-209.7

[15]    Коваль О.М. Соціально-педагогічні можливості нових інформаційних технологій / Матеріали Всеукр. науково-практичної конф. «Сучасні педагогічні інновації у підготовці і післядипломній освіті педагогічних працівників». Черкаси: ТОВ "ОКО-ПЛЮС", 2000. С. 85-88.

[16]    Сисоєва С.О., Осадчий В.В. Професійне консультування молоді засобами Інтернет-порталу Професійна освіта: педагогіка і психологія / Польсько-Український та Українсько-польський щорічник. Ченстохова-Київ: Академія ім. Яна Длугоша, 2006 Вип.VІІІ. С.185-193.

[17]    Бабинский А.З., Букатов А.А., Шапиро В.А., Шаройко О.В. Определение базовых сервисов, разработка методики наполнения и методов реализации образовательных порталов. URL: http://ict.edu.ru/ft/001676//Bukatov.pdf (дата звернення: 31.01.2019).

[18]    Триус Ю.В., Бесєдков С.В., Пустовіт В.А. Освітньо-науковий портал як прототип цифрового університету / Вісник Харківського національного університету. Серія: Математичне моделювання. Інформаційні технології. Автоматизовані системи управління. 2004. Вип. 3. С. 100-114.

[19]    Оринштейн Д. Корпоративные порталы / ComputerWORLD, 1999. № 41. С. 34.

[20]    Соловйов В.М., Сердюк О.А., Триус Ю.В. Організаційні особливості створення регіонального освітнього порталу / Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій технічній школі. Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ, 2003. С. 225-234.

[21]    Береговой В.И., Иванников А.Д., Тихонов А.Н. Стратегия создания и развития сети образовательных порталов. URL: http://edu.ru/files/books/portals-2003/Ivannikov.pdf (дата звернення: 22.01.2019).

[22]    Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування. Вид. 2. К.: Видавничий дім «СофтПрес», 2006. 824 с.

[23]    Солдаткин В.И. Образовательный портал: понятие и проблема регулирования / Телематика-2001: Тр. междунар. научн.-методич. конф. СПб.: СПбГИТМО, 2001. С. 205-206.

[24]    Дрючатый Г.Ф., Заварихин А.Е., Красильникова В.А. Один из подходов к созданию образовательного портала / Сборник материалов международной конференции «Единая образовательная информационная среда: проблемы и пути развития». Томск, 2002. URL: https://ido.tsu.ru/other_res/pdf/4(8)Dryuchatyi_Zavarihin_Krasilnikova_(OrGU).pdf (дата звернення: 27.01.2019)

[25]    Andreeva A.V., Mazhar E.N., Maximova N.A. Some Aspects of Implementation of Information Technologies in the Teaching Process / Middle-East Journal of Scientifi c Research, 2014. № 19 (1). pp. 19-23.

[26]    Комаревцев Е.М. Образовательные порталы как средство систематизации и структурирования информации [Текст]: дис. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук. Ставрополь, 2004. 207 с.

[27]    Напалкова И.Г. Использование образовательных порталов при подготовке студентов в вузе / Вестник Мордовского университета, 2009. №2. С. 344-349.

[28]    Educational Era. URL: https://www.ed-era.com (дата звернення: 04.02.2019).

[29]    Кремень В.Г., Биков В.Ю. Інноваційні завдання сучасного етапу інформатизації освіти / Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. праць. Київ-Вінниця: ТОВ фірма "Планер", 2014. Вип. 37. С. 3-15.

 



Яндекс.Метрика