Logo
Ukranian

ЗМІСТ

Інженерні та освітні технології. Кременчук : КрНУ, 2021. Т. 9. № 1. 119 с.
Домашня сторінка журналу:
http://eetecs.kdu.edu.ua

Завантажити випуск

ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ФОРМ І МЕТОДІВ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У ВНЗ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

Асистивні технології як допоміжні засоби організації навчання осіб з вадами зору
Потапюк Л. М., Димарчук О. В.  (завантажити)
[in Ukrainian]

Анотація. Актуальна проблема доступності інформаційно-комунікаційних технологій залишається першочерговою при обговоренні прав людей з особливими потребами на якісну освіту. Сучасні пристрої комунікації і обробки інформації припускають, що користувач має здатність бачити, чути, говорити і відчувати. У результаті люди з фізичними, сенсорними та когнітивними порушеннями не можуть отримати доступ до комп’ютерів і використовувати їх для власних потреб. Тому основну увагу в світовій практиці розвитку технологій для людей з особливими потребами сфокусовано на тих аспектах, які забезпечують конструктивні рішення, що дозволяють здійснити альтернативне уявлення даних і можливість працювати з пристроями введення і виведення інформації. Для вирішення даної проблеми розвиваються асистивні технології. Метою статті є аналіз особливостей використання асистивних технологій під час організації освітнього процесу особами з вадами зору. Для досягнення мети використовувався метод аналізу наукових праць вчених та національних стандартів України. У статті характеризуються асистивні інформаційні технології, які є спеціальним програмним або апаратним забезпеченням, що призначене для людей з порушеннями зору для підвищення доступності інформаційно-комунікаційних засобів. Проаналізувавши наукові праці вчених, дійшли до висновку, що сьогодні в Україні не існує єдиного понятійно-термінологічного апарату для визначення засобів, що дозволяють розширити можливості осіб з особливими освітніми потребами. Для цього науковці використовують ряд термінів: «асистивні технології», «допоміжні або компенсаційні технології». Досліджено, що необхідною умовою для успішного навчання осіб з вадами зору є створення матеріально-технічних ресурсів та застосування асистивних технологій. Встановлено, що при організації освітньої діяльності осіб з порушеннями зору враховується, перш за все, безпека і сталість предметно-просторового середовища. Запропоновано класифікацію та проаналізовані основні асистивні технології, що використовуються під час організації навчання для осіб з вадами зору. Зазначені основні підходи для покращення ефективності застосування технологій під час організації освітнього процесу осіб з порушеннями зору.

Ключові слова: асистивні технології, особи з вадами зору, особи з особливими освітніми потребами.

Бібліографічні посилання

1.         Якушенко Л. М. Актуальні проблеми соціального захисту людей з інвалідністю. Алітична записка. Серія «Соціальна політика». 2019. № 9. С. 11-14.

2.         Статистичні дані. Центр медичної статистики МОЗ України. URL: http://medstat.gov.ua/ukr/statdan.html (дата звернення: 30.01.2021).

3.         Білик Ю.В., Василенко О.М. Особливості життєдіяльності дітей з вадами зору. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2015. 35. С. 32-34.

4.         Hewett R., Douglas G., McLinden M., Keil S. (2017). Developing an inclusive learning environment for students with visual impairment in higher education: Progressive mutual accommodation and learner experiences in the United Kingdom. European Journal of Special Needs Education. 32(1). 89-109.

5.         Постоян Т. Г. Асистивні технології у контексті інклюзивної освіти. Габітус. 2020. Випуск 12. Т. 2. С. 198-202.

6.         Яковенко О. Є., Носов П. С., Яковенко Є. О. Інформаційна асистивна технологія навчання осіб з порушенням опорно-рухального апарату. Інформаційні технології в науці, освіті та виробництві. 2015. Вип. 4 (11). С. 92-98.

7.         Носенко Ю, Шишкіна М. Технології підтримки персоніфікованого навчального середовища. Нова педагогічка думка. 2018. Вип. 3. С. 44-50.

8.         Бондаренко Т. В. Використання інформаційно-комунікаційних технології для забезпечення доступності і розвитку інклюзивної освіти. Інформаційні технології і засоби навчання. 2018. Вип. 67. № 5. С. 31-43.

9.         Юрасова Ю. А. Сучасні технології організації соціально-педагогічної діяльності в інклюзивному середовищі. Кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр»: наук. керівник к.пед.н., доцент Т. В. Коршун. Херсон: ХДУ, 2020. 62 с.

10.       Krsek O. Ye. Use of assistive technol ogies for language learners with visual and hearing impairments in the USA. Духовність особистості: метологія, теорія і практика. 2019. 6(93). С.148-155.

11.       Ahmad F. K. (2015) Use of assistive technology in inclusive education: Making room for diverse learning needs. Transcience 6(2). 62-77.

12.       Chand, B. (2018). Challenges of ICT by Using AT (Assistive Technology) for Inclusive Education of Visual Impairment. Current Educational Research. 1(03). 85-90.

13.       Onivehu, A. O., Ohawuiro, O. E., Oyeniran, B. J. (2017). Teachers Attitude and Competence in the Use of Assistive Technologies in Special Needs Schools. Acta Didactica Napocensia. 10(4). 21-32.

14.       Erdem, R. (2017). Students with special educational needs and assistive technologies: A literature review. Turkish Online Journal of Educational Technology-TOJET. 16(1).128-146.

15.       Кулакова Е. В. Применение ассистивных технологий в практике инклюзивного обучения детей с нарушенным слухом. Специальное образование. 2014. № 2. С. 21-29.

16.       Ахмедзянова, Т. С., Белухина, Н. Н. (2018). Ассистивные технологии как средство адаптации лиц с ОВЗ в образовательном пространстве. Информатика, моделирование, автоматизация проектирования. 2018. С. 57-61.

17.       Карпов, А. А. Ассистивные информационные технологии на основе аудиовизуальных речевых интерфейсов [Assistive information technologies based on audiovisual speech interfaces]. Труды СПИИРАН. 2013. Вып. 4 (27).114-128

18.       Нетьосов С. І. Інформаційно-комунікаційні технології засіб соціалізації осіб з глибокими вадами зору. Інформаційні технології і засіб навчання. 2015. Т. 46. № 2. С. 132-138.

19.       Сучасні засоби ІКТ підтримки інклюзивного навчання : навчальний посібник / А. В. Гета та ін. ; за заг. ред. Ю. Г. Носенко. Полтава : ПУЕТ, 2018. 261 с.

Синхронний та асинхронний режими електронного навчання: стратегії, методи, завдання
Бересток О. В.  (завантажити)
[in English]

Анотація. У статті розглядаються основні стратегії, методи та завдання синхронного та асинхронного режимів електронного навчання з наукової та практичної точки зору. Представлений детальний опис синхронного та асинхронного онлайн-навчання на різних історичних етапах. Показано завдання дистанційної освіти у світлі тенденцій сучасного суспільства та її роль у здійсненні професійних та соціальних прагнень студента. Визначено основні проблеми сучасних ІКТ, різницю та особливості синхронного та асинхронного методів електронного спілкування. Висвітлено загальні тенденції, зміст, джерела, засоби, форми та методи впровадження ІКТ в умовах суворих карантинних обставин. Визначено основні засоби ІКТ, що застосовуються вищими навчальними закладами для забезпечення дистанційного навчання в закладах освіти. Називаються ключові шляхи подолання суперечностей, що виникають на шляху самовдосконалення учня в сьогоденні. Підкреслюється застосування засобів ІКТ педагогічним колективом як важливого та ефективного інструменту модернізації навчального процесу. Згадуються середовища онлайн-навчання, а саме синхронне та асинхронне, необхідні для забезпечення дистанційної освіти. Вказано на різні форми взаємодії, що беруть участь в синхронному та асинхронному режимах. Встановлено сучасні практики синхронного та асинхронного електронного навчання / навчання англійською мовою. Оцінено результати тематичного дослідження ефективності а / синхронного середовища для покращення вивчення англійської мови. Представлено аналіз стратегії, що використовується у дистанційному навчанні. Наголошено на провідних засобах та інструментах як синхронного, так і асинхронного онлайн-навчання. Надано опис "високого ступеня інтерактивності" між учасниками зі врахуванням географічної та часової складової у відокремленому асинхронному навчальному середовищі. Сформульовано основні заходи щодо впровадження у навчальному закладі технологій дистанційного навчання, які не суперечать принципам педагогіки, але доповнюють та сприяють розвитку процесу навчання. Визначено переваги студентів щодо методів, що використовуються під час дистанційного навчання. Описано основні завдання для вчителів, установ та студентів, які забезпечуються як синхронним, так і асинхронним режимами дистанційного навчання.

Ключові слова: діджиталізація освіти, інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), онлайн-середовище навчання, зворотній зв'язок, інтерактивні презентації.

Бібліографічні посилання

1. Artino, A. (2015). Online or face-to-face learning? Exploring the personal factors that predict students’ choice of instructional format. Internet High. Educ., 13, 272–276. https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2010.07.005.

2. Asinhronnoe obuchenie. (2015). Institut matematiki, mehaniki i kompyuternyih nauk YuFU. URL: http://www.mmcs.sfedu.ru/159-students/78-anisochronous (accessed 04.01.2021).

3. Berezytskyi, M., Oleksyuk, V. (2016). Massive open online courses as a stage in the development of e-learning. Information Technologies and Learning Tools, 56(6), 51–63. doi: https:// 10.33407/itlt. v56i6.1479.

4. Boling, E., Holan, E., Horbatt, B., Hough, M., Jean-Louis, J., Khurana, C., Krinsky, H., Spiezio, C. (2016). Using online tools for communication and collaboration: Understanding educators’ experiences in an online course. Internet High. Educ., 23, 48–55. https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2014.07.002.

5. Bonk, C., Graham, C. (2006). The Handbook of Blended Learning: Global Perspectives. Local Designs, Wiley, 585. URL: https://books.google.com.ua/books/about/The_Handbook_of_Blended_Learning.html (accessed 04.01.2021).

6. Fryer, L., Bovee, H. (201). Staying motivated to e-learn: Person- and variable-centered perspectives on the longitudinal risks and support. Comput. Educ., 120, 227–240. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2018.01.006.

7. Hromko, H., Melnyk, O., Sokol, I., Chernykh, O. (2020). Metodychni rekomendatsii shchodo orhanizatsii roboty saitu zakladu osvity (iz fokusom na povahu prav liudyny v onlainovomu prostori). Kyiv, VAITE, 20. URL: https://qrgo.page.link/WeCdv (accessed 04.01.2021).

8. Hung, M., Chou, Ch. (2015). Students’ perceptions of instructors’ roles in blended and online learning environments: A comparative study. Computers and Education, 81, 315–325. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2014.10.022.

9. Koval, T., Avramchuk, A. (2016). Vykorystannia systemy Moodle dlia stvorennia multymediinykh elektronnykh osvitnikh resursiv z movnykh dystsyplin: zarubizhnyi i vitchyznianyi dosvid. Pedahohichnyi protses: teoriia i praktyka, 2, № 53, 93–99. doi: https://doi.org/10.28925/2078-1687.2016.2.9399.

10. Lu, H., Chiou, M. (2019). The impact of individual differences on e-learning system satisfaction: A contingency approach. Br. J. Educ. Technol., 41, 307–323. https://doi.org/10.1111/j.1467-8535.2009.00937.x,

11. Mihaylova, N. (2012). Osobennosti organizatsii asinhronnogo obucheniya studentov vuza v elektronnoy srede. Vestnik Orenburgskogo gosudarstvennogo universiteta, 2(138), 149-154. URL: http://vestnik.osu.ru/2012_2/25.pdf (accessed 04.01.2021).

12. Polozhennia pro dystantsiine navchannia: Nakaz M-va osvity i nauky Ukrainy vid 16.10.2020 № 466 iz zminamy. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13 (accessed 04.01.2021).

13. Rasi, P., Vuojärvi, H. (2018). Toward personal and emotional connectivity in mobile higher education through asynchronous formative audio feedback. Br. J. Educ. Technol., 49, 292–304. https://doi.org/10.1111/bjet.12587.

14. Salmon, G. (2015). E-tivities: The key to active online learning. Routledge. 2nd Edition. ISBN 9780415881760,216. URL: https://www.routledge.com/E-tivities/p/book/9780415881760 (accessed 04.01.2021).

15. Shahabadi, M. M., Uplane, M. (2015). Synchronous and asynchronous e-learning styles and academic performance of e-learners. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 176, 129–138. DOI: 10.1016/j.sbspro.2015.01.453.

16. Teng, D., Chen, N., Kinshuk, Leo, T. (2018). Exploring students’ learning experience in an international online research seminar in the Synchronous Cyber Classroom. Computers & Education, 58(3), 918–930. http://dx.doi.org/10.1016/j.compedu.2011.10.018.

17. Ysaev, A., Kravets A., Shakhlamdzhian A. (2010). Distantsionnoe obrazovanie: analiz informatsionnyih resursov. URL: http://www-tst.vstu.ru/files/vstu_periodical/1784/upload/ (accessed 04.01.2021).

18. Zare, M. (2016). Multi-criteria decision making approach in E-learning: A systematic review and classification. Appl. Soft Comput., 45, 108–128. https://doi.org/10.1016/j.asoc.2016.04.020.

19. Za den pered treningom. Distantsionnyiy obuchatel: ob elektronnom obuchenii i upravlenii. (2013). URL: http://armikael.com/tag (accessed 04.01.2021).

Формування гнучких навичок у здобувачів вищої освіти при використанні платформ дистанційного навчання у викладанні іноземної мови
Щеглова А. О.  (завантажити)
[in Ukrainian]

Анотація. Стаття присвячена питанням впровадження сучасних дистанційних освітніх технологій під час вивчення англійської мови бізнес спрямування здобувачами не філологічних спеціальностей. Дане дослідження спрямоване на виявлення впливу платформ дистанційної освіти на формування гнучких навичок (soft skills). У ході дослідження конкретизується понятійний апарат дистанційного навчання; виокремлюються позитивні і негативні сторони нової системи навчання із застосуванням електронних технологій для навчального процесу в закладах вищої освіти; аналізується ефективність дистанційних технологій в контексті розвитку гнучких (м'яких) навичок. Детально схарактеризовані педагогічні шляхи впровадження мультимедійних засобів навчання під час вивчення іноземної мови як ключової умови фундаментальної підготовки кваліфікованого фахівця, орієнтованого на задоволення потреб сучасного ринку. На основі біхевіорального підходу та аналізу і синтезу даних вітчизняної та зарубіжної літератури, компаративного вивчення теорії і практики впровадження дистанційного навчання доведено, що зі зміною освітніх тенденцій та універсальністю навчальних курсів конкуренція на ринку праці зростає і щоб отримати перевагу над конкурентами, студентам не залишається іншого вибору, крім як додавати цінності своїм професійним навичкам за допомогою м’яких навичок, щоб продемонструвати свій справжній потенціал. Зазначено, що однією із найактуальніших проблем у сфері діджиталізації навчального процесу є реформа навчальних програм з метою адаптації вищих навчальних закладів до запитів, що надходять із ринку праці. Доведено, що ефективність досягнення триєдиної мети (в особливості розвивальної цілі) напряму залежить від обраних форм та методів навчання, а включеність інформаційно-комунікаційних технологій є наслідком постійно зростаючої частки національного ВВП, що охоплює нові технологічні галузі та сектор послуг високого рівня. Виклики, перед якими постала сучасна система вищої освіти в період пандемії, стали кроком до нового етапу її розвитку та контекстуалізації, де викладач виступає в ролі посередника. У зв’язку з цим та з метою розвитку гнучких навичок майбутніх фахівців платформи дистанційного навчання під час вивчення іноземної мови розглядаються як шлях до розв'язання складних проблем, інновацій та творчості, візуалізації нових ринків, розуміння соціальних та глобальних наслідків, роботи в новому середовищі багатогранності та з людьми різних культур і країн, розробляючи нові продукти та послуги.

Ключові слова: гнучкі навички; контекстуалізація; заклади вищої освіти (ЗВО); багатогранність; навички, орієнтовані на працевлаштування; посередник.

Бібліографічні посилання

1          Биков В. Ю. Підвищення значущості інформаційно-комунікаційних технологій в освіті / Педагогіка і психологія. 2009. №1. С. 28–33.

2          Биков В. Ю., Кухаренко В. М., Сиротенко Н. Г., Рибалко О. В., Богачов Ю. М. Технологія створення дистанційного курсу : навчальний посібник ; за ред. В. Ю. Бикова та В. М. Кухаренка. Київ: Міленіум, 2008. 324 с.

3          Богдан Е. С. Развитие у студентов инженерных направлений soft skills как важный фактор их конкурентоспособности / Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук. 2017. № 2–4. С. 17–20.

4          Боднар С. В. Використання Інтернет-технологій у системі автономного вивчення професійно-орієнтованої іноземної мови студентами немовних спеціальностей / Інформаційні технології і засоби навчання. 2013. Том 34. № 2. С. 75–81.

5          Briggs S. 30 Tips to Cultivate Soft Skills in Your Students / Open College.InformED. 2015. URL: https://www.opencolleges.edu.au/informed/features/30-ways-to-cultivate-soft-skills-in-your-students/ (дата звернення 02.01.2021).

6          Васильева И. А., Осипова Е. М., Петрова Н. Н. Психологические аспекты применения информационных технологий / Вопросы психологии. 2002. №3. С. 86.

7          Давыдова В. Слушать, говорить и договариваться: что такое soft skills и как их развивать. 2015. URL: http:// theoryandpractice.ru/posts/11719-soft-skills (дата звернення 02.01.2021).

8          Длугунович Н. А. Soft skills як необхідна складова підготовки ІТ-фахівців / Вісник Хмельницького національного університету. 2014. № 6 (219). С. 239–242.

9          Коваль Т. І. Підготовка викладачів вищої школи: інформаційні технології у педагогічній діяльності : навч.-метод. посіб. Київ: Вид. центр НЛУ, 2009. 380 с.

10        Корнюш Г. В. Формування м’яких навичок у студентів закладів вищої освіти в контексті навчання іноземних мов / Bикладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки. 2020. №36. С. 99–110.

11        Костенко І. Г. Використання Інтернет-ресурсів на уроках англійської мови / Таврійський вісник освіти. 2013. № 1 (41). С. 170–176.

12        Костікова І. I. Роль комп’ютерних технологій в навчанні студентів / Новий колегіум. 2006. № 2 (33). С. 55–63.

13        Кухаренко В. М. Дистанційне навчання. Енциклопедичне видання : навчально-методичний посібник. Київ: ТОВ Редакція «Комп’ютер», 2007. 128 с.

14        Лапінський В. Електронні засоби навчального призначення – світовий досвід й українська освіта / Вища освіта України. 2011. №3. С. 487-495.

15        Malinina I. Blended Learning of English Language:Combining Online and Face-to-Face Teaching / Infonomic Society. London, 2012. P. 247–251.

16        Морська Л. І. Інформаційні технології у навчанні іноземних мов : навчальний посібник. Тернопіль: Астон, 2008. 256 с.

17        Mosquera I. Ideas to bring soft skills into the English classroom / British Council. Teaching English. 2018. URL: https://www.teachingenglish.org.uk/blogs/ingrid-mosquera-gende/ideas-bring-soft-skills-english-classroom (дата звернення 02.01.2021).

18        Нітченко Г. М., Ховрич М. О. Аналіз використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі / Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. 2015. Вип. 130. С. 169–172.

19        Носкова Н. В. Інформатизація системи освіти та проблеми впровадження педагогічних програмних засобів у навчальний процес / Комп’ютер у школі та сім’ї. 2006. №5. С. 7–11.

20        Носкова Н. В. Проблема мотивації педагогів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі / Комп’ютер у школі та сім’ї. 2009. №1. С. 6–10.

21        Палагутина М. А., Серповская И. С. Инновационные технологии обучения иностранным языкам / Проблемы и перспективы развития образования: материалы междунар. заоч. науч.конф. Пермь : Меркурий, 2011. С. 156–159.

22        Плугатарьова О. І. Використання інтернет-контенту під час вивчення іноземної мови / Англійська мова та література. К., 2011. №11. С. 8–13.

23        Pun M. Use of Multimedia Technology in English Language Teaching / Crossing the Border: International Journal of Interdisciplinary Studies. 2013. №1. С. 29–38.

24        Сысоев П. В., Евстигнеев М. Н. Современные учебные Интернет-ресурсы в обучении иностранному языку / Иностранные языки в школе. № 6. 2008. С. 2–9.

25        Титова С. В. Информационно-коммуникационные технологии в гуманитарном образовании: теория и практика. Пособие для студентов и аспирантов языковых факультетов университетов и вузов. М.: Издательский дом «Квинто-Консалтинг», 2009. 240 с.

26        Чередніченко Г. А., Шапран Л. Ю., Куниця Л. І. Мультимедійні технології у процесі викладання дисципліни «Іноземна мова» у вищих технічних навчальних закладах / Наукові записки. Серія: Педагогіка. Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, 2011. № 4. С. 134–138.

27        Шилова С. А. Формирование гибких навыков средствами микрогрупповых форм работы при обучении иностранному языку в вузе / Известия Саратовского университета. Нов. сер. Сер. Акмеология образования. Психология развития, 2017. Т. 6, вып. 4 (24). С. 374–380.

Оцінка сформованості фахових компетентностей
Чорний О. П., Герасименко Л. В.  (завантажити)
[in Ukrainian]

Анотація. У статті розглянуто актуальну проблему педагогічної діагностики сформованості фахових компетентностей студентів інженерних спеціальностей. На основі ґрунтовного аналізу освітньо-професійної програми «Електротехніка, електроенергетика та електромеханіка» виділено дванадцять фахових компетентностей, співвіднесено їх з програмними результатами, визначеними у державному стандарті та запропоновано можливі засоби діагностики, як-от завдання на віртуальних стендах, завдання на фізичних стендах, професійно-орієнтовані завдання. Таких підхід було зумовлено розумінням того, що фахові компетентності мають надпредметний характер, а володіння ними передбачає не тільки здобуті знання, вміння й навички, а й можливість їх використовувати у майбутній професійній діяльності, розуміючи її зміст і маючи здатність подолання проблем, що виникають на виробництві. Запропоновано методику оцінки фахових компетентностей, яка ґрунтується на принципі диференціації і передбачає перевірку кожної окремо визначеної компетентності за допомогою використання трьох засобів діагностики, що забезпечило виявлення рівня фундаментальних і практичних знань, вміння працювати з обладнанням і розв’язувати нестандартні ситуації, що можуть виникати на виробництві. У дослідженні було використано такі методи. Теоретичні – аналіз і синтез досліджень, що стосувалися педагогічної діагностики, праць, у яких проаналізовано способи візуалізації інформації; проектування для розробки програми-конструктора «зірки компетнтностей» за допомогою програмного пакету MATLAB. Емпіричні – експертне оцінювання для виявлення засобів діагностики сформованості фахових компетентностей, поширених між викладачами; діагностика сформованості фахових компетентностей студентів за допомогою тестування, опитування. Запропоновано візуальний образ «зірка компетентностей», яка дозволила розв’язати низку завдань: забезпечити легкість і швидкість сприймання результату навчання; інформативність завдяки одночасному представленню результатів сформованості дванадцяти компетентностей і можливість аналізу кожної окремо; краще усвідомити свій рівень досягнень відповідно до сформованості програмних результатів, визначених в освітньому стандарті.

Ключові слова: підготовка фахівців з електричної інженерії, професійні компетентності, педагогічна діагностика, засоби діагностики, візуалізація рівня сформованості професійних компетентностей.

Бібліографічні посилання

1.         Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики / під заг. ред. О. В. Овчарук. К.: К.І.С., 2004.  112 с.

2.         Кузьміченко І.Формування соціальнопрофесійної компетентності майбутнього інженера. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2014. № 23 (186).Ч. 3.С. 220–224.

3.         Chornyi O., Herasymenko L.  and Zelenska L. Diagnostic Assessment Of The Competency Maturity Of Electrical Engineers Through Profession-oriented problems", Problems of Automated Electrodrive. Theory and Practice (PAEP), IEEE. 2020. Рp. 423–426. doi: 10.1109/PAEP49887.2020.9240864.

4.         Нізовцев А. Розробка моделі професійної компетентності інженера. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2013. № 8. С. 243–255.

5.         Огороднічук І. Особливості формування компетентності майбутніх інженерів, Наука і освіта. 2013. № 1–2. С. 193–197.

6.         Мокін Б., Мізарний В., Мензул О. Формування професійної компетентності студентів в умовах професійно-практичної підготовки. Вісник Вінницького політехнічного інституту.  2011. № 5. С. 199–203.

7.         Kaнівець  M. Сутність професійної підготовки майбутніх інженерів. Проблеми та перспективи формування національної гуманістично-технічної еліти: зб.наук.праць VI Kримські педагогічні читання: «Нові педагогічні технології в освіті та формування гуманітарно-технологічної еліти»: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 21-24 травня 2013 р. Том 34-35 (38-39). С. 44–51.

8.         Koкарєва A. М. Сучасний стан професіональної підготовки інженерів в технічному університеті. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія. 2017. № 10. DOI: 10.18372/2411-264X.10.12509

9.         Романовський O. Професійна підготовка майбутнього фахівця в контексті фундаменталізації сучасної освіти. Професійна освіта. K.; Харків, 2009. С.132–139.

10.       Гладир А. І., Пупинін С. П. Концепція викладання циклу спеціальних дисциплін фахової підготовки інженерів-електромеханіків. Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. 2008. Випуск 3(50) Частина І. С.54–58.

11.       Zagirnyak M., Chornyi O., Serhiienko S. Innovative Technologies in Laboratory Workshop for Students of Technical Specialties . In: Kyiv, Proceedings of the First Ukraine Conference on Electrical and Computer Engineering (UKRCON), Kyiv, May 29-June 2, 2017. Kyiv, рp. 1216–1220. DOI: 10.1109 / UKRCON.2017.8100446.

12.       Chornyi O., Serhiienko S., Yudyna A., Sydorenko V. The analysis of the process of the laboratory practicum fulfillment and the assessment of its efficiency on the basis of the distance function. In: Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, Modern electrical and energy systems (MEES), Proceedings of the International Conference, Kremenchuk, November 15-17 2017. Kremenchuk. Рp. 328–331. DOI: 10.1109 / MEES.2017.8248924.

13.       Освітньо-професійна програма «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» Режим доступу: http://saue.kdu.edu.ua/upload/documents/2020_141_prog.pdf

14.       Огнівчук Л. М. Оцінювання навчальних досягнень студентів вищих навчальних закладів на основі компетентнісного підходу. Освітологічний дискурс. 2014. № 3 (7). С. 154–165.

15.       Звонников В.И., Челышкова М.Б. Оценка качества результатов обучения при аттестации (компетентностный подход): учеб. пособие. М. 2012. 280 с.

16.       Титова Н. М. Оцінювання навчальних досягнень студентів як наукова проблема. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2010. Вип. 23. С. 324–329.

17.       Чернявская А. П. Оценивание учебных достижений студентов вузов. Проблемы высшей школы. 2006. № 3. С. 67–79.

18.       Araújo R.,  Brant-Ribeiro T.,  Cattelan R.,  Amo S., Ferreira H.N.M. Personalization of interactive digital media in ubiquitous educational environments. In Proceedings of the IEEE International Conference on Systems, Man, and Cybernetics. Рp. 3955–3960. https://doi.org/10.1109/SMC.2013.675

19.       Ferreira H.N.M.,  Ribeiro T., Araújo R., Dorça F., Cattelan R. An automatic and dynamic student modeling approach for adaptive and intelligent educational systems using ontologies and bayesian networks. In Proceedings of the 28th International Conference on Tools with Artificial Intelligence. Рp. 738–745. https://doi.org/10.1109/ICTAI.2016.0116

20.       Ferreira H.N.M., Oliveira G., Araújo R., Dorça F., Cattelan R. An open model for student assessment visualization. In Proceedings of the 19th IEEE International Conference on Advanced Learning Technologies. Рp. 375–379. https://doi.org/10.1109/ICALT.2019.00117

21.       Ferreira H.N.M., Araújo R., Dorça F., Cattelan R. Open student modeling for academic performance visualization in ubiquitous learning environments. In Proceedings of the IEEE International Conference on Systems, Man, and Cybernetics. Рp. 641–646. https://doi.org/10.1109/SMC.2017.8122679

22.       Bull S. and Wasson B. Competence visualisation: Making sense of data from 21st-century technologies in language learning, ReCALL, vol. 28. Рp. 147–165. DOI: https://doi.org/10.1017/S0958344015000282

23.       Ali L., Hatala M., Gašević D., Jovanović J. A qualitative evaluation of evolution of a learning analytics tool Comput. Educ. 2012. 58 (1). Рp. 470–489. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2011.08.030

24.       Яровий А. Про гносеологічну природу образного типу пізнання. Мультиверсум. 2006. № 56. С. 90–101.

25.       Shoelace Theorem. URL: https://artofproblemsolving.com/wiki/index.php?title=Shoelace_Theorem (дата звернення13.03.2021)

26.       Polygon Area. URL: https://mathworld.wolfram.com/PolygonArea.html  (дата звернення13.03.2021).

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Технологія прогнозування у професійній діяльності майбутніх здобувачів вищої педагогічної освіти
Недбаєвська Л. С., Манькусь І. В., Дінжос Р. В., Дармосюк В. М.  (завантажити)
[in Ukrainian]

Анотація. В статті визначена необхідність формування прогностичної компетентності здобувачів вищої педагогічної освіти відповідно до вимог концепції розвитку педагогічної освіти та професійного стандарту. Авторами запропонована структурна схема прогностичної діяльності, визначені концепція, мета, завдання курсу «Технологія прогнозування в професійній діяльності» та надані методичні рекомендації щодо вивчення окремих тем на основі теоретичних передбачень. В рамках вивчення курсу здобувачі вищої педагогічної освіти опановують технології запровадження навчального прогнозування на прикладі освітньої діяльності з фізики. Навчальне прогнозування визначене в курсі, як спеціально організований вчителем пізнавальний процес, в результаті якого учні на основі теоретичних знань передбачають невідомі їм явища і факти. Особливу увагу при вивченні курсу приділено структурі теоретичних передбачень на основі дедуктивного вивчення структурних компонентів фізичного знання та на основі індуктивних узагальнень із дослідів. У статті наведені приклади вивчення явища електричного резонансу, закону інерції, характеристик електростатичного поля на основі передбачення. Ідея розвитку в учнів здібності до гіпотетичного мислення є центральною ідеєю курсу. Здобувачі вищої педагогічної освіти в ході вивчення курсу набувають впевненості в тому, що особливо цінними для розвитку гіпотетичного мислення є процес побудови гіпотези на основі теоретичних моделей. В статті наведені результати досліджень проведених в ході вивчення курсу з проблеми організації вчителем освітньої діяльності учнів на основі прогнозування. Результати досліджень підтверджують актуальність, необхідність та доцільність запропонованого курсу не тільки для здобувачів вищої педагогічної освіти, а й для подальшого професійного розвитку вчителів природничо-математичних дисциплін, а саме розвитку прогностичної компетентності.

Ключові слова: прогностична компетентність, компоненти прогнозування, наукове передбачення, навчальне прогнозування.

Бібліографічні посилання

1.         Про затвердження концепції розвитку педагогічної освіти (№776 від 16.07.2018). URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-koncepciyi-rozvitku-pedagogichnoyi-osviti (дата зверенння 01.02.2021).

2.         Професійний стандарт вчителя початкових класів, вчителя закладу загальної середньої освіти і вчителя з початкової освіти (2020). URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=22469103-4e36-4d41-b1bf-288338b3c7fa &title=RestrProfesiinikhStandartiv (дата зверенння 01.02.2021).

3.         Державний стандарт базової середньої освіти (State standard of basic secondary education) (2020). URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2020/10/08/derzhstandartbazovoiosvityprezentatsiya.pdf (дата зверенння 01.02.2021)

4.         Концепція Нова українська школа (Concepts The new Ukrainian school). (2016). URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата зверенння 01.02.2021)

5.         Манькусь І. В., Дармосюк В. М., Васильєва Л. Я Інноваційне освітнє середовище як фактор підвищення якості вищої освіти. Інженерні та освітні технології, 2019. Т 7. №3. С. 40–49. DOI 10.30929/2307-9770.2019.07.03.04

6.         Манькусь І. В., Недбаєвська Л. С., Дармосюк В. М., Пархоменко О. Ю. Інноваційне освітнє середовище: технології створення. Інженерні та освітні технології, 2020. 8 (1) С. 85-94. DOI 10.30929/2307-9770.2020.08.01.07.

7.         Манькусь І. В., Недбаєвська Л. С. Технологія майстер-класу джерело формування професійних компетентностей викладача. Витоки педагогічної майстерності, 2017. №1. С. 229-233.

8.         Манькусь І. В., Недбаєвська Л. С., Дармосюк В. М. Впровадження STEM-майданчиків як сучасних освітніх середовищ у професійній діяльності вчителя. Фізико-математична освіта, 2019. Випуск 1(19). C. 130-134. DOI 10.31110/2413-1571-2019-019-1-020.

9.         Манькусь І. В., Недбаєвська Л. С., Дармосюк В. М., Дінжос Р. В. Технологічна компетентність майбутнього викладача природничо-математичних дисциплін як складова його професійної підготовки. Фізико-математична освіта, 2020. Випуск 1(23). C. 76-82. DOI 10.31110/2413-1571-2020-023-1-013.

10.       Манькусь І. В., Недбаєвська Л. С., Дінжос Р. В. Підготовка фахівців в ЗВО: інновації в методах і формах./Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Педагогічні науки. М., 2018. №3 (62), Том 2. С. 199-205.

11.       Разумовский В. Г. Развитие творческих способностей учащихся в процессе обучения физике. М.: Просвещение, 1975. 272 с.

12.       Недбаєвська Л. С. Прогнозування в процесі навчання фізики. Навчальний посібник до спецкурсу для студентів педагогічних інститутів спеціальності "Фізика". Миколаїв, 1996. 107 с.

13.       Недбаєвська Л. С., Сущенко С. С. Організація прогностичної діяльності учнів на уроках фізики. Миколаїв: МДУ, 2005. 99 с.

14.       Сущенко С. С., Недбаевская Л. С. Использование прогностической функции физической теории в обучении. / Физика в школе, 1991. № 1. С. 43-45.

15.       Сущенко С. С., Недбаевская Л. С. Учебные предсказания на уроках физики. Николаев, 1992. 54 с.

16.       Сущенко С. С. Ідеї сучасного детермінізму в шкільному курсі фізики / Фізика та астрономія в школі. 2004. №1. С. 47-50.

17.       Дінжос Р. В., Недбаєвська Л. С., Манькусь І. В. STEM-майданчики як компонент розвитку нової української школи. Питання удосконалення змісту і методики викладання природничо-математичних дисциплін у середній і вищій школі, 2018. №24. С. 5-7.

18.       Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) (Concepts of development of natural and mathematical education (STEM-education) (2020). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2020-р?lang=uk#Text (дата зверенння 01.02.2021).

19.       Сущенко С. С., Недбаевская Л. С., Манькусь І. В. Сучасна фізика в школі. Х.: Вид,група «Основа», 2015. 155 с.

20.       Недбаєвська Л. С., Манькусь І. В., Дінжос Р. В. Сучасний урок фізики в контексті STEM-освіти. Миколаїв: МНУ, 2017. 93 с.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій в умовах інклюзивного освітнього середовища
Потапюк Л. М., Димарчук О. В.  (завантажити)
[in Ukrainian]

Анотація. Розвиток інформаційного суспільства передбачає застосування нових педагогічних технологій і відповідних методів навчання. У зв'язку з цим інформаційно-комунікаційні технології стали найбільш вагомим інструментом, який зможе допомогти людям з особливими потребами здійснювати своє право на освіту, зайнятість, соціальне життя і відпочинок, а також доступ до різноманітної інформації. Використання нових технологій в сфері освіти мають посилити незалежність, інтеграцію, і рівні можливості для всіх людей. Таким чином, проблема ефективності використання цифрових технологій в процесі організації освітнього процесу осіб з особливими освітніми потребами є надзвичайно актуальною. Проаналізовані особливості використання електронних освітніх ресурсів в умовах інклюзивного освітнього середовища. Для розкриття теми використовувався метод аналізу спеціальної педагогічної літератури та національних стандартів. Стаття актуалізує необхідність використання електронних освітніх ресурсів, адаптованих для осіб з особливими освітніми потребами у закладах вищої освіти. На підставі аналізу наукових праць та національних стандартів України уточнено використання понятійно-термінологічного апарату, а також визначено основні якості та положення щодо розробки ЕОР для осіб з особливими потребами. Зазначено, що електронні освітні ресурси вимагають дотримання додаткових вимог. Згідно чого постає проблема розробки якісних ЕОР, які могли б забезпечити індивідуальні потреби всіх учасників освітнього процесу. Акцентується увага на труднощах та їх причинах, що виникають під час організації електронного навчання в педагогів, студентів, батьків. Обґрунтовано, що дистанційні технології навчання забезпечують рівні права для отримання освіти та майбутньої професії особами з особливими освітніми потребами, що є особливо актуально в період пандемії. Визначено, що основна ефективність використання дистанційних технологій для навчання осіб з ООП залежить від методики, яка використовується та моделей проведення дистанційного заняття, а також проаналізовано основні його етапи. Значний успіх реалізації дистанційної освіти в умовах інклюзивного освітнього середовища залежить від засобів та взаємодії учасників освітнього процесу. Узагальнюється практичний досвід застосування дистанційної платформи Moodle в процесі організації електронного навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Ключові слова: електронний освітній ресурс, особи з особливими освітніми потребами, дистанційне навчання, платформа Moodle.

Бібліографічні посилання

1.         Исупова Н. И., Суворова Т. Н. Использование электронных образовательных ресурсов для реализации активных и интерактивных форм и методов обучения. Научно-методический электронный журнал «Концепт». 2014. Т. 26. С. 136–140. URL: http://e-koncept.ru/2014/64328.htm (дата звернення: 25.12.2020).

2.         Пилюгина С. В. Применение электронных образовательных ресурсов (ЭОР) на уроках в начальной школе URL: https://nsportal.ru/nachalnayashkola/obshchepedagogicheskie-tekhnologii/2012/01/18/primenenie-elektronnykh (дата звернення: 26.12.2020).

3.         Воронина И. В. Методика использования электронных образовательных ресурсов как средства формирования коммуникативныих умений у будущих учителей при изучении мультимедиа и интернет-технологий. Дис. … канд. пед. наук. Волгоград. 2018. 199 с.

4.         Germain-rutherford A., Kerr B. (2008). An Inclusive Approach To Online Learning Environments. Models And Resources. Turkish Online Journal of Distance Education. 9 (2), 64-85.

5.         Akopyan М., Kotov S., (2019). Role of Information and сommunication Technologies in Modern Rehabilitation Process of Inclusive Education. Proceedings of the International Conference “Topical Problems of Philology and Didactics: Interdisciplinary Approach in Humanities and Social Sciences" (TPHD 2018). Series: Advances in Social Science, Education and Humanities Research. 312. 10-15.

6.         Budnyk O., Kotyk M. (2020) Use of Information and Communication Technologies in the Inclusive Process of Educational Institutions. Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. 7 (1).15-23.

7.         Будник О. Б., Кондул О. С., Дяків І. Б. Цифрофі технології в інклюзивні освіті: реалії, проблеми та перспективки. Вісник Черкаського національного університетуімені Богдана Хмельницького. Серія «Педагогічні науки». 2020. Вип. 3. С. 39-45.

8.         Про затвердження положення про електронні освітні ресурси: наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 1.10.2012р. №1060. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1695-12#Text (дата звернення: 26. 12. 2020).

9.         Інклюзивне навчання. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. URL: https://mon.gov.ua/ua/tag/inklyuzivne-navchannya (дата звернення: 30.12.2020).

10.       Таранченко О. М., Найда Ю. М. Врахування відмінностей розвитку та навчальної діяльності дітей з особливостями психофізичного розвитку в процесі навчання. Інклюзивна школа: особливості організації та управління: К.:2007. 128 с.

11.       Arkhipova S. V., Bobkova O. V., Gamajunova A. N., Zolotkova E. V., Minayeva N. G., Ryabova N. V., Babushkina L. E. (2017). Specific aspects of information and communication technologies application by teachers within the inclusive education. Ponte. 73 (10). 77–88.

12.       Алєксєєва Г. М. Кортез Х. І. Використання засобів електронного навчання в умовах інклюзії ВНЗ. Наукові засади підготовки фахівців природничого, інженерно-педагогічного та технологічного напрямків: матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (26–29 березня 2019 р.): зб. тез. Бердянськ: БДПУ, 2019. С. 145–148.

13.       Витвицкая Л. А., Студеникина О. В. Реализация дистанционного обучения в инклюзивном образовании. Вестник Оренбургского государственного университет. 2016. № 12 (200).

14.       Москалева О. Н. Дистанционные технологии в инклюзивном образовании. Ведущий образовательный портал Инфоурок. 2017 г. URL: https://infourok.ru/distancionnie-tehnologii-v-inklyuzivnom-obrazovanii-2655786. html (дата звернення: 15.01.2021).

15.       Бондаренко Т. В. (2018). Використання інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення доступності і розвитку інклюзивної освіти. Інформаційні технології і засоби навчання. 2018. 67(5). С. 31-43.

16.       Пашков А., Щаслива Л., Щасливий А. Інклюзія та цифрові технології в освіті як сучасні методи змішаного навчання для людей з особливими потребами. Формування публічної служби, чутливої до людей з особливими потребами: цифрові технології: матеріали Науково-практичної конференції за міжнародною участі (Київ, 10 листопада 2017 р.). К., 2017. С. 194-198.

17.       Студеникина О. В. Особенности организации дистанционного обучения в инклюзивном образовании. Молодой ученый. 2017. № 8. С. 368–371. URL: https://moluch.ru/archive/142/39923/ (дата звернення: 13.01.2021).

18.       Hamburg I. Inclusive Education and Digital Social innovation. Advances in Social. Sciences Research Journal. 2017. 4 (5). 161-169.

19.       Petretto D., Masala I., Masala C. Special Educational Needs, Distance Learning, Inclusion and COVID-19. Education Sciences. 2020. 10. 154.

20.       Лошкарева Д. А., Ваганова О. И., Макеева А. В. Методика проведения занятий с использованием интерактивных технологий обучения. Проблемы современного педагогического образования. 2018. № 59-4. С. 53-56.

ІННОВАЦІЇ У ВИКОРИСТАННІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Методика оцінки релевантності інформації
Бичковський В. О., Реутська Ю. Ю.  (завантажити)
[in Ukrainian]

Анотація. У роботі розглянуто методику, яка дає можливість визначити співвідношення між корисною, відволікаючою та заважаючою інформацією. Запропонована методика дозволяє оцінити релевантність інформації, що надходить до фахівця. Розглянуто ситуацію, коли фахівець на підставі отриманої інформації приймає певні рішення та виконує поставлені завдання. Встановлено закономірність зміни ймовірності виконання вказаних функцій від кількості отриманої інформації та інформаційної спроможності. З’ясовано, що у разі оперування швидкістю надходження інформації доцільно складати рівняння інформаційної динаміки на підставі аналізу закономірності зміни інформаційної спроможності. Показано, що рівняння інформаційної динаміки є інформаційним аналогом популяційної моделі Т. Мальтуса, що дає можливість скористатися відомими методами аналізу та поширити отримані результати на інші математичні моделі. Розглянуто процедуру вибору моделей, в яких враховуються різноманітні обмежувальні впливи. Враховано фактор самолімітування та обґрунтовано перехід до інформаційного аналогу популяційної моделі Кетле-Ферхюльста. Фактор зовнішнього лімітування розглянуто у контексті впливу відволікаючої та заважаючої інформації. Запропоновано прогнозну модель для визначення закономірності зміни інформаційної спроможності, яка враховує швидкість надходження інформації в ідеальних умовах та деструктивний вплив відволікаючої і заважаючої інформації. Розглянуто процедуру використання моделі, яка передбачає введення у розрахунки додаткової змінної величини для врахування впливу відволікаючої та заважаючої інформації. Визначено закономірність зміни додаткової величини та її зв'язок з інформаційними спроможностями, що дає можливість перейти до процедури з’ясування потенційно можливого значення показника релевантності. Встановлено співвідношення для визначення показників релевантності, які дають можливість враховувати потенційну кількість корисної, відволікаючої та заважаючої інформації. Встановлено залежність між поточним та усталеним значеннями показників релевантності. Проведено класифікацію впливів відволікаючої та заважаючої інформації. Проаналізовано характеристики релевантності для превалюючого рівнозначного та непревалюючого впливів заважаючої та відволікаючої інформації порівняно із корисною інформацією. Розглянуто методику використання характеристик релевантності. Встановлено співвідношення, які дають можливість провести оперативну оцінку показника релевантності у заздалегідь визначених контрольних точках та з’ясувати час досягання контрольних значень величин, що спостерігаються. Проаналізовано ситуацію, яка виникає за умови дуже сильних та дуже слабких впливів відволікаючої та заважаючої інформації.

Ключові слова: інформація, релевантність, інформаційна спроможність, метод аналогій, класифікація впливів.

Бібліографічні посилання

1.         Ожерельева Т. А. Об отношении понятий «информационное пространство», «информационное поле», информационная среда» и «семантическое окружение» / Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований, 2014. № 10-2. С. 21–24.

2.         Сергеев С. Ф. Инструменты обучающей среды: интеллект и когнитивные стили / Образовательные технологии, 2010, № 10-24. С. 28–39.

3.         Смирнов М. А. Информационная среда и развитие общества. / Интеллектуальное общество, 2001. Вып. 5. С. 50–54.

4.         Аллахвердов В. М. Когнитивная психология сознания / Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 16. Психология. Педагогика, 2012. № 2. С. 50–59.

5.         Овсянникова В. В. Когнитивные стратегии распознавания эмоциональных состояний / Сибирский психологический журнал, 2007. № 25. С. 40–46.

6.         Згуровський М. З., Панкратова Н. Д. Основи системного аналізу. К. : Видавнича група BHV, 2007. 544 с.

7.         Saracevic, Tefko (2007). Relevance: A review of the literature and a framework for thinking on the notion in information science. Part II: Nature and manifestations of relevance / Journal of the American Society for Information Science and Technology. Iss. 58(13): 1915-1933. DOI: 10.1002/asi.20682

8.         Saracevic, Tefko (2007). Relevance: A review of the literature and a framework for thinking on the notion in information science. Part III: Behavior and effects of relevance / Journal of the American Society for Information Science and Technology. Iss. 58(13): 2126-2144. DOI: 10.1002/asi.20681

9.         Saracevic, T. (2012). Research on relevance in information science: A historical perspective. In; Carbo, T. & Bellardo Hahn, T. (Eds). Proceedings of the American Society for Information Science and Technology (ASIS&T) 2012 Preconference on the History of ASIS&T and Information Science and Technology. pp. 49-60.

10.       Коган И. М. Прикладная теория информации. Москва: Радио и связь, 1981. 216 с.

11.       Кузнєцов Ю. М., Скляров Р. А. Прогнозування розвитку технічних систем. К. : ТОВ «ЗМОК» - ПП «ГНОЗИС», 2004. 323 с.

12.       Долгий Ю. Ф., Сурков П. Г. Математические модели динамических систем с запаздыванием. Екатиренбург: Издательство уральского университета, 2012. 122 с.

13.       Стромберг А. Г., Семченко Д. П. Физическая химия / Под ред. А.Г. Стромберга. Москва: Вісшая школа, 1988. 496 с.

14.       Вулкович-Стадник А. А. Оценка персонала: четкий алгоритм действий и качественные практические. М. : Эксмо, 2008. 192 с.

15.       Иванова С. В. Кандидат, новичок, сотрудник. Инструменты управления персоналом, которые реально работают на практике. М. : Эксмо, 2008. 304 с.

16.       Киселева Н. М. Оценка персонала. Санкт-Петербург: Питер, 2015. 173 с.

17.       Bienzeisler B. (2005) Die Competence Card als Mess- und Steuerungsinstrument für die Dienstleistungswirtschaft. Praxishandbuch Controlling, pp. 167-183. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-322-90505-5_6

18.       Бурлачук Л. Ф., Володина Н. П. Оценка персонала: проблема выбора инструментов / ЭКО. 2003. №11. С. 89-104.

19.       Aggarwal A., Thakur G. S. M. (2013) Techniques of Performance Appraisal-A Review / International Journal of Engineering and Advanced Technology (IJEAT). Volume 2. Iss. 3, pp. 617-621.

20.       Baughman J. A., Brumm Th. J., Mickelson S. K. (2012) Student Professional Development: Competency-Based Learning and Assessment / The Journal of Technology Studies. 2012. Vol. 38. Iss. 2, pp. 115–127.

ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ

Психологічна підготовка майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту до діяльності тренера з виду спорту у закладах вищої освіти
Дмітрієва Н. С.  (завантажити)
[in English]

Анотація. Метою статті є висвітлення особливостей методики психологічної підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту до діяльності тренера з виду спорту та її впровадження у закладах вищої освіти. Для досягнення мети здійснено аналіз та узагальнення наукової літератури з питань, пов’язаних з психологічною підготовкою майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту до діяльності тренера з виду спорту; формулювався категоріальний апарат дослідження та визначалися об’єкт, предмет, концепція та загальна гіпотеза дослідження. Методика психологічної підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту до діяльності тренера з виду спорту у закладах вищої освіти передбачає послідовний рух за навчальними рівнями: рівень мотивації до професійної підготовки до діяльності тренера з виду спорту, рівень теоретичного досвіду, рівень практичного досвіду. Впровадження розробленої методики психологічної підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту до діяльності тренера з виду спорту здійснювалося під час теоретичних та практичних занять з дисциплін «Вступ до спеціальності», «Теорія і методика фізичного виховання», «Теорія і методика гімнастики», «Основи спортивного тренування», «Олімпійський і професійний спорт» та проведення тренерської практики. Необхідною технологічною умовою реалізації провідної ідеї є дотримання суворої послідовності в засвоєнні навчального матеріалу: освоєння досліджуваної інформації формування умінь використовувати цей матеріал, формування умінь адекватно діяти в умовах професійної діяльності. Організація психологічної підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту до діяльності тренера з виду спорту здійснювалося під час практичних занять з фахових дисциплін включає такі складові: форми системи формування психологічної готовності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту до діяльності тренера з виду спорту, інтерактивні освітні технології, ділові ігри, які передбачають виконання майбутніми фахівцями з фізичної терапії та ерготерапії професійних завдань і обов’язків, проблемно орієнтоване навчання, проектно орієнтоване навчання, командно орієнтоване навчання, засоби фізичноо виховання та спортивної підготовки, підручники, навчальні посібники, тестові завдання, засоби інформаційних та комунікаційних технологій.

Ключові слова: професійна підготовка, психологічна підготовка майбутніх фахівців, фізична культура і спорт, професійна підготовка у закладах вищої освіти, діяльність тренера з виду спорту.

Бібліографічні посилання

1.         Crust, L., Clough, P. (2011). Developing mental toughness: From research to practice. Journal of Sport Psychology in Action, 2, 21-32.

2.         Curry, L., Maniar, S. (2003). Academic Course Combining Psychological Skills Training and Life Skills Education for University Students and Student-Athletes. Journal of Applied Sport Psychology, 15. 270-277. doi: 10.1080/10413200305384.

3.         Danylevych, M. (2018). Professional training of future specialists in physical education and sports for recreational and health activities: theoretical and methodological aspect [Profesiina pidhotovka maibutnikh fakhivtsiv z fizychnoho vykhovannia ta sportu do rekreatsiino-ozdorovchoi diialnosti: teoretyko-metodychnyi aspekt]: monograph. LA «Piramida», Lviv, 460. [in Ukrainian]

4.         Driska, A., Kamphoff, C., Armentrout, S. (2012). Elite swimming coaches’ perceptions of mental toughness. The Sport Psychologist, 26, 186-206.

5.         Ghasemi, A., Yaghoubian, A., Momeni, M. (2012). Mental toughness and success levels among elite fencers. Advances in Environmental Biology, 6(9), 2536-2540.

6.         Gordon, S. (2012). Strengths-based approaches to developing mental toughness: Team and individual. International Coaching Psychological Review, 7(2), 210-222.

7.         Gucciardi, D. (2012). Measuring mental toughness in sport: A psychometric examination of the Psychological Performance Inventory-A and its predecessor. Journal of Personality Assessment, 94(4), 393-403.

8.         Gucciardi, D., Gordon, S., Dimmock, J. (2008). Towards an understanding of mental toughness in Australian football. Journal of Applied Sport Psychology, 20, 261-281.

9.         Gucciardi, D., Gordon, S. Dimmock, J. (2009). Advancing mental toughness research and theory using personal construct psychology. International Review of Sport and Exercise Psychology, 2, 54-72.

10.       Hill, D. M., and Shaw, G. (2013). A qualitative examination of choking under pressure in team sport. Psychol. Sport Exerc., 14, 103–110. doi: 10.1016/j.psychsport.2012.07.008

11.       Jones, G., Hanton, S., Connaughton, D. (2002). What is this thing called mental toughness? An investigation into elite performers. Journal of Applied Sport Psychology, 14, 205-218.

12.       Mahoney, J. Gucciardi, D., Ntoumanis, N., Mallet, C. (2014). Mental toughness in sport: Motivational antecedents and associations with performance and psychological health. Journal of Sport and Exercise Psychology, 36(3), 281-292.

13.       Medynskyi, S. (2016). Content of professional training of specialists in physical education and sports in the USA [Zmistove napovnennia profesiinoi pidhotovky fakhivtsiv fizychnoho vykhovannia i sportu v SShA]. Scientific journal of the National Pedagogical Dragomanov University. Series № 15. Scientific and pedagogical problems of physical culture (physical culture and sports), 8(78)16, 54-56. [in Ukrainian]

14.       Melnyk, E.V., Sylych, E. V., Kukhtova, N. V. (2014). Trainer psychology: theory and practice: guidelines [Psykholohyia trenera: teoryia y praktyka: metodycheskye rekomendatsyy]. VHU ymeny P.M. Masherova, Vitebsk, 58. [in Russian]

15.       McEwan, D., Beauchamp, M. R. (2014). Teamwork in sport: a theoretical and integrative review. Int. Rev. Sport Exerc. Psychol., 7, 229–250. doi: 10.1080/1750984X.2014.932423

16.       Morgan, P. B. C., Fletcher, D., Sarkar, M. (2015). Understanding team resilience in the world’s best athletes: a case study of a rugby union world cup winning team. Psychol. Sport Exerc., 16, 91–100. doi: 10.1016/j.psychsport.2014.08.007

17.       Olusoga, P., Maynad, I., Butt, J., Hays, K. (2014). Coaching under pressure: Mental skills training for sports coaches. Sport and Exercise Psychology Review, 10(3), 31-4.

18.       Parkes, J., Mallet, C. (2011). Developing mental toughness: Attributional style retraining in rugby. The Sports Psychologist, 25(3), 269-287.

19.       Prytula, A.L.. (2015). Professional training of physical culture teachers for use in national martial arts career. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 19, 62-67. doi: 10.15561/18189172.2015.0112.

20.       Slack, L., Maynard, I., Butt, J., Olusoga, P. (2015). An evaluation of a mental toughness education and training program for early-career English football league referees. Sport Psychologist, 29(3), 237-257.

21.       Smith, B., McGannon, K. R. (2018). Developing rigor in qualitative research: problems and opportunities within sport and exercise psychology. Int. Rev. Sport Exerc. Psychol., 11, 101–121. doi: 10.1080/1750984x.2017.1317357

22.       Sushchenko, L. P. (2000). Professional training of future specialists in physical education and sports: information aspect [Profesiina pidhotovka maibutnikh fakhivtsiv fizychnoho vykhovannia ta sportu :informatsiinyi aspekt]. Pedagogy. Scientific works, 7, 122-126. [in Ukrainian]

23.       Svistelnyk, I. R. (2007). Higher physical education: trends in information development [Vyshcha fizkulturna osvita: tendentsii informatsiinoho rozvytku]. Theory and methods of physical education, 4, 8-10. [in Ukrainian]

24.       Temerivska, T. H. (2010). The state of readiness of students of the Faculty of Physical Culture and Human Health for future professional activity [Stan hotovnosti studentiv fakultetu fizychnoi kultury ta zdorov’ia liudyny do maibutnoi profesiinoi diialnosti]. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 11, 123-124. [in Ukrainian]

25.       Van Dinther M., Dochy F., Segers M., Braeken J. (2013). The construct validity and predictive validity of a selfefficacy measure for student teachers in competence-based education. Studies in Educational Evaluation, 39(3), 169-179. doi:10.1016/j.stueduc.2013.05.001.

26.       Weinberg, R., Butt, J., Culp, B. (2011). Coaches’ views of mental toughness and how it is built. International Journal of Sport and Exercise Psychology, 9(2), 156-172.

27.       Weinberg, R., Freysinger, V., Mellano, K., Brookhouse, E. (2016). Building mental toughness: Perceptions of sport psychologists. Sport Psychologist, 30(3), 231-241.

28.       Wergin, V. V., Mallett, C. J., Mesagno, C., Zimanyi, Z., Beckmann, J. (2019). When You Watch Your Team Fall Apart – Coaches’ and Sport Psychologists’ Perceptions on Causes of Collective Sport Team Collapse. Front. Psychol., 10:1331. doi: 10.3389/fpsyg.2019.01331

Використання ІКТ для статистичного аналізу психологічних процесів майбутніх психологів
Остапенко Я. О.  (завантажити)
[in Ukrainian]

Анотація. Використання комп’ютерних технологій в навчальному процесі дозволяє швидко та ефективно здійснювати обробку значних обсягів інформації, що отримуються в результаті дослідження та визначити вплив певних факторів на досліджуване явище чи процес. Психологу важливо вміти правильно аналізувати та обробляти дані, які він отримує в результаті проведеного психологічного дослідження. Застосування статистичних методів обробки даних є невід’ємним етапом аналізу психологічних процесів. Специфіка статистичної обробки результатів психологічних спостережень полягає в тому, що база даних, яку аналізують, характеризується великою кількістю показників різних типів, їх високою варіативністю під впливом неконтрольованих випадкових явищ, складністю кореляційних зв’язків між змінними вибірками. У зв’язку з цим однією з необхідних умов формування дослідницької компетенції фахівця-психолога є оволодіння методами і критеріями статистичного аналізу. У статті висвітлено важливість засвоєння статистичного аналізу психологічних явищ та процесів з використанням комп’ютерних технологій для майбутніх психологів. Розкрито сутність основних методів статистичного аналізу: описової статистики, кореляційного аналізу, методів регресійного аналізу, показників динаміки та виявлення тенденції розвитку, а також здійснення прогнозування розвитку психологічного явища чи процесу в майбутньому. Продемонстровано застосування статистичних методів із використанням електронних таблиць Місrоsоft Ехсеl, як найпростішого та безкоштовного, а значить доступного для пересічного здобувача вищої освіти-майбутнього психолога, та проведення аналізу за отриманими результатами обробки показників. Виконання завдань прикладного характеру з використанням комп’ютерних технологій сприяє полегшенню сприйняття матеріалу та більш глибокого засвоєння дисципліни «Статистичний аналіз та моделювання психологічних процесів» та сутності самих психологічних процесів. Дозволяє отримати навички статистичного аналізу для пошуку оптимальних рішень. Доведено ефективність використання Microsoft Excel для статистичного аналізу психологічних явищ. Запропонований методичний підхід впроваджено у навчальний процес. У результаті спостереження за заняттями узагальнено й систематизовано отримані результати. Подальші дослідження пропонується присвятити моделюванню явищ та процесів в психології.

Ключові слова: статистика; статистичний аналіз; комп’ютерні технології в психології; Місгоsоft Ехсеl.

Бібліографічні посилання

1. Гласс Дж., Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии. М., 1976. 495 с.

2. Гришина А. В. Математичні методи в психології. Київ, Україна: Інститут кримінально-виконавчої служби, 2015.

3. Климчук В. О. Викладання курсу “Математичні методи у психології” в умовах кредитно-модульної системи / Соціальна психологія, №2 (28), 2008. С. 180–189.

4. Климчук В. О. Математичні методи у психології. Київ, Україна: Освіта України, 2009. 288 с.

5. Літнарович Р. М. Основи математичної статистики у психології. Рівне, Україна: МЕГУ, 2006. 49 с.

6. Олефір В. О. Математичні методи в психології: методичні вказівки з організації та планування самостійної роботи студ для здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за спеціальністю 053 – психологія. Харків, Україна: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2016. 59 с.

7. Руденко В. М., Руденко Н. М. Математичні методи в психології : підручник. Київ : Академвидав, 2017. 384 с.

8. Coombs C. H., Dawes R. M., Tversky A. Mathematical psychology: An elementary introduction, Englewood Cliffs: Prentice-Hall, 1970, 419 p.

9. Howitt D., Cramer D. Introduction to Statistics in Psychology. N.-Y.: FT, 2010.

10. Thorndike R. L., Hagen E. Measurement and evaluation in psychology and education. N. Y.: L.: Wiley, 1961. 597 p.

11. Айвазян С. А., Степанов В. С. Программное обеспечение по статистическому анализу данных: методология сравнительного анализа и выборочный обзор рынка. URL: http://pubhealth.spb.ru/SAS/STatProg.htm. (дата звернення 18.02.21).

12. Василенко Ж. В. Программное обеспечение по статистическому анализу данных. Методология сравнительного анализа. URL: http://www.giac.unibel.by/sm_full.aspx?guid =8313. (дата звернення 20.02.21)

13. Майборода Р. Є., Сугакова О. В. Cтатистичний аналіз даних за допомогою пакету STATISTICA URL: http://matphys.rpd.univ.kiev.ua/downloads/courses/mmatstat/StatAn.doc. (дата звернення:15.02.21)

14. Остапенко Я. О. Використання PSPP під час статистичного аналізу, Східна Європа: економіка, бізнес та управління, №2 (13), 2018. URL: http://www.easterneurope-ebm.in.ua/index.php/13-2018-ukr (дата звернення:15.02.21)

15. Остапенко Я. О., Програмні продукти статистичних та економіко-математичних досліджень в економіці, International Scientific Conference Anti-Crisis Management: State, Region, Enterprise: Conference Proceedings, . Le Mans, France: Baltija Publishing, Part III, P.48-50, 17th, November, 2017.

16. Роїк М. В., Присяжнюк О. І., Денисюк В. О. Огляд програмних засобів статистичного аналізу даних, Ефективна економіка, № 7, 2017. URL: http://www.m.nayka.com.ua/?op=1&j=efektyvna-ekonomika&s=ua&z=5676 (дата звернення 15.02.21).

17. Andy Field. Discovering Statistics using SPSS. URL: https://www.discoveringstatistics.com/books/dsus/ (дата звернення 15.02.21).

18. Bentler P. M. EQS 6 Structural Equations Program Manual. Encino, CA: Multivariate Software, Inc., 2006. 418 p.

19. Harrington D. Confirmatory factof analysis. ‒ New York : Oxford University Press, Inc., 2009. 122 p.

20. Ritz, Christian, Streibig, Jens Carl. Nonlinear Regression with R Springer-Verlag, New York, NY, 2008. ISBN 978-0-387-09615-5. 144 pp.

21. Spector Phil Data Manipulation with R. 2008 Springer.157 p.

 



Яндекс.Метрика