Технологічно-методологічне забезпечення змішаного навчання у вищій освіті в пандемію Covid-19

Автор(и):

DOI: https://doi.org/10.30929/2307-9770.2022.10.01.01

Мова статті: ENG

Завантажити статтю

Анотація

У статті розглядається технологічне та методологічне забезпечення змішаного навчання у вищій школі в умовах пандемії COVID-19. Визначено основні методологічні та технологічні завдання та стратегії змішаного режиму навчання з науково-практичної точки зору. Основну увагу акцентовано на опису змішаного навчання в різні історичні періоди. Представлено завдання освіти змішаного навчання в сучасних умовах COVID-19 та його роль у реалізації освітніх завдань, які стоять перед викладачами та студентами. Показано основні проблеми методичного та технологічного забезпечення у вищих навчальних закладах, необхідність нових підходів до навчання з обмеженою кількістю занять. Описано узгодження змісту освітніх програм, забезпечення постійного моніторингу якості освіти, демонстрацію індивідуальних курсів потенційним абітурієнтам, можливу комерціалізацію освітнього змісту. Висвітлено технологічні засоби, які впроваджуються вищими навчальними закладами для забезпечення змішаного навчання в навчальних закладах. Підкреслено залежність успішного виконання навчальної дисципліни у змішаному форматі від готовності викладача адаптувати свій підхід до викладення матеріалу, методів навчання та розуміння ролі викладачів і студентів у навчальному процесі. Визначено застосування педагогічним колективом засобів ІКТ, як важливого та ефективного інструменту модернізації навчального процесу. Згадуються середовища онлайн-навчання, а саме синхронні та асинхронні, необхідні для забезпечення змішаного навчання. Описано різні способи взаємодії, залучені в режим змішаного навчання. Визначено основні особливості змішаного навчання та високотехнологічного навчання. Наведено результати тематичного дослідження ефективності змішаних середовищ для кращого вивчення англійської мови. Оцінюється аналіз стратегії змішаного навчання. Представлено провідні технологічні та методологічні засоби для змішаного середовища. Надано опис платформ електронного навчання, які використовуються у змішаному навчанні. Запропоновано основні інструкції щодо впровадження в навчальному закладі методів і технологій змішаного навчання, які забезпечують та сприяють розвитку процесу навчання в умовах дистанційного навчання. Сформульовано створення технічних умов навчання, спілкування та взаємодії студентів під час навчального процесу, уніфікація засобів взаємодії суб’єктів навчання, їх ідентифікація в єдиному віртуальному навчальному середовищі (ВНС). Визначено майбутні можливості закладу у впровадженні змішаного навчання, необхідні ресурси для підтримки платформи, можливості розвитку та вдосконалення.

Ключові слова

змішане навчання, пандемія COVID-19, платформи електронного навчання, технологічне та методологічне забезпечення, вищі навчальні заклади

Бібліографічні посилання

  1. Bonk, C., Graham, C. (2006). The Handbook of Blended Learning: Global Perspectives. Local Designs, Wiley, 585. URL: https://books.google.com.ua/books/about/The_Handbook_of_Blended_Learning.html (accessed 04.01.2021).
  2. Demirkol, M., Kazu, I. (2017). Effect of blended environment model on high school students’ academic achievement. The Turkish Online Journal of Educational Technology, 13(1), 78–87.
  3. Fink, L. (2018). A Self-Directed Guide to Designing Courses for Significant Learning. URL: https://tinyurl.com/zmschsm (accessed 04.01.2021).
  4. Fryer, L., Bovee, H. (2018). Staying motivated to e-learn: Person- and variable-centered perspectives on the longitudinal risks and support. Comput. Educ., 120, 227–240. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2018.01.006
  5. Garrison, D. R., Kanuka, H. (2016). Blended learning: Uncovering its transformative potential in higher education. Internet and Higher Education, 7(2), 95–105.
  6. Graham, C. et al. (2016). 4 Skills Essential for Effective Blended Teaching. URL: https://www.blendedlearning.org/4-skills-essential-for-effective-blended-teaching/ (accessed 04.01.2021).
  7. Guskey, T. R. (2018). Evaluating Professional Development. Thousand Oaks: Corwin Press. URL: https://us.corwin.com/en-us/nam/evaluating-professional-development/book9582 (accessed 04.01.2021)
  8. Hung, M., Chou, Ch. (2015). Students’ perceptions of instructors’ roles in blended and online learning environments: A comparative study. Computers and Education, 81, 315–325. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2014.10.022.
  9. Kenney, J., Newcombe, E. (2017). Adopting a blended learning approach: Challenges, encountered and lessons learned in an action research study. Journal of Asynchronous Learning Networks, 15(1), 45–57. URL: https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ918218.pdf (accessed 04.01.2021)
  10. Kintu, M., Zhu, C. (2016). Student characteristics and learning outcomes in a blended learning environment intervention in a Ugandan University. Electronic Journal of e-Learning, 14(3), 181–195. URL: https://eric.ed.gov/?id=EJ1107126 (accessed 04.01.2021)
  11. Lim, D. H., Morris, M. L. (2019). Learner and instructional factors influencing learner outcomes within a blended learning environment. Educational Technology & Society, 12(4), 282–293. URL: https://www.researchgate.net/publication/ 279556336_Learner_and_Instructional_Factors_Influencing_Learning_Outcomes_within_a_Blended_Learning_Environment (accessed 04.01.2021)
  12. Lu, H., Chiou, M. (2019). The impact of individual differences on e-learning system satisfaction: A contingency approach. Br. J. Educ. Technol., 41, 307–323. https://doi.org/10.1111/j.1467-8535.2009.00937.x,
  13. Maxwell, C. (2017). What Blended Learning Is – and Isn’t. URL: https://www.blendedlearning.org/what-blended-learning-is-and-isnt/ (accessed 04.01.2021).
  14. Park, J.-H., & Choi, H. J. (2019). Factors influencing adult learners’ decision to drop out or persist in online learning. Educational Technology and Society, 12(4), 207–217. URL: https://www.learntechlib.org/p/74987/ (accessed 04.01.2021).
  15. Romanovska, O., Romanovska, Yu., Romanovskyi, O. (2020). Dosvid vyshchoi osvity Spoluchenykh Shtativ Ameryky KhKh–KhKhI stolit. Knyha 4. Osoblyvosti akademichnoho (universytetskoho) pidpryiemnytstva u SShA druhoi polovyny KhKh — pochatku KhKhI stolit: navch. posib. Vyd-vo NPU im. M. P. Drahomanova, Kyiv, Ukraine, 240. URL: https://www.concordia.edu.ua/uk/2020/06/16/romanovska-o-o-romanovska-yu-yu-romanovskyj-o-o-dosvid-veyshhoyi-osvity-spoluchenyh-shtativ-ameryky-hh-hhi-stolit-4/ (accessed 04.01.2021). [in Ukrainian]
  16. Shahabadi, M. M., Uplane, M. (2015). Synchronous and asynchronous e-learning styles and academic performance of e-learners. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 176, 129–138. DOI: 10.1016/j.sbspro.2015.01.453.
  17. Zare, M. (2016). Multi-criteria decision making approach in E-learning: A systematic review and classification. Appl. Soft Comput., 45, 108–128. https://doi.org/10.1016/j.asoc.2016.04.020.
    18 De, Santanu (2020). Impacts of The Covid-19 Pandemic on Global Education. Royal Book Publishing (Partner of Eleyon Publishers), Ayodhiyapatinam, Salem, 108–128. DOI: https://doi.org/10.26524/royal.37.6
  18. Struthers, Alison (2021). Education, Austerity and the COVID-19 Generation. Pandemic Legalities, 143-154. DOI: https://doi.org/10.1332/policypress/9781529218916.003.0012
  19. White, Mathew A., McCallum, Faye (2021). Crisis or catalyst? Examining COVID-19’s implications for wellbeing and resilience education. Wellbeing and Resilience Education, 1-17. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003134190-1