Розвиток міжнародної освіти шляхом застосування новітніх технологій

Автор(и):

DOI: https://doi.org/10.30929/2307-9770.2022.10.03.01

Мова статті: ENG

Завантажити статтю

Анотація

Актуальність нашого дослідження підтверджується тим, що сучасний етап розвитку світового суспільства характеризується зростанням ролі міжнародної освіти як складової процесу поглиблення та диверсифікації політичних, соціокультурних, економічних зв’язків між державами в рамках глобалізації світового простору. У статті досліджено проблему міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти, акцентовано увагу на необхідності посилення цієї складової як важливого чинника інтеграції національної системи освіти у світовий освітній простір та посилення її конкурентоспроможності на ринок освітніх послуг. Процес модернізації освіти окреслено в Національній доктрині розвитку освіти, затвердженій Указом Президента України від 17 квітня 2002 р. № 347/2002. Національна доктрина стверджує, що освіта має підготувати майбутнього фахівця, органічно адаптованого до життя в багатогранному світі зв’язків – від контактів із найближчим оточенням до глобальних зв’язків. Стає очевидним, що держава буде успішнішою, якщо більше її громадян зможуть спілкуватися зі світом. Тому необхідно формувати особистість, здатну сприймати і створювати зміни, рішучу сприймати зміни як природну норму. Метою статті було дослідження сутності міжнародної освіти, її розвитку в Україні та визначення необхідності кроскультурної підготовки молоді в українських ВНЗ, яка спрямована на формування індивідуальної готовності до ефективної міжкультурної підготовки та крос- культурної взаємодії. У нашому дослідженні ми описали сучасні шляхи отримання міжнародної освіти з використанням передових технологій, таких як Collaborative Online International Learning and M.S.Ed. in International and Comparative Education (Online). Проведено аналіз різноманітних міжнародних освітніх програм, який показує, що європейський простір вищої освіти активно розвивається, збагачується як нормативно-правовими актами, так і різноманітними формами співпраці, забезпечуючи широку співпрацю та об’єднання спільних зусиль та постійну модернізацію систем вищої освіти країн-учасниць Болонського процесу відповідно до вимог науко-орієнтованої та високотехнологічної освіти. Дослідники міжнародної освіти вказують на прогрес у розвитку системи вищої освіти ЄС і водночас зазначають, що існують певні труднощі та дискусійні питання, які необхідно вирішити в процесі її подальшого розвитку. З цією метою розвинені країни загострюють конкурентну боротьбу за лідерство у світовій системі освіти як ефективний інструмент впливу у сфері міжнародних відносин.

Ключові слова

євроінтеграція; програма Еразмус; програма Темпус; міжнародне співробітництво, світовий освітній простір, мобільність, конкурентоздатність

Бібліографічні посилання

  1. Ally, M. (2008). Foundations of educational theory for online learning. In T. Anderson & F. Elloumi, Theory and practice of online learning. Athabasca University. http://cde.athabascau.ca/online_book/pdf/TPOL_book.pdf.
  2. Barry, S., Murphy, K., & Drew, S. (2015). From deconstructive misalignment to constructive alignment: Exploring student uses of mobile technologies in university classrooms. Computers & Education, 81, 202–210.
  3. Bawden, D. (2008). Origins and concepts of digital literacy. In M. Knobel (Hrsg.), Digital literacies: Concepts, policies and practices (Bd. 30, S. 17–32). Peter Lang.
  4. Benner, D. (2015). Erziehung und Bildung! Zur Konzeptualisierung eines erziehenden Unterrichts, der bildet. Zeitschrift für Pädagogik, 61(4), 481–496.
  5. Berge, Z. (2002). Active, interactive, and reflective learning. The Quarterly Review of Distance Education, 3(2), 181–190.
  6. Biggs, J. (1996). Enhancing teaching through constructive alignment. Higher Education, 32(3), 347–364.
  7. Blackwell, C. K., Lauricella, A. R., & Wartella, E. (2014). Factors influencing digital technology use in early childhood education. Computers & Education, 77, 82–90.
  8. BMBF. (2019). Digitale Zukunft: Lernen. Forschen. Wissen. Die Digitalstrategie des BMBF. Bundesministerium für Bildung und Forschung. https://www.bmbf.de/upload_filestore/pub/BMBF_Digitalstrategie.pdf. Zugegriffen am 15.05.2019.
  9. Bock, A., & Probst, L. (2018). Digitales Lehren und Lernen Wissenschaftliche Begleitforschung zur Einführung mobiler Endgeräte in Niedersächsischen Schulklassen der Sek I/Level 2 ISCED. Eckert. Dossiers 19, urn:nbn:de:0220-2018-0041.]
  10. Boelens, R., De Wever, B., & Voet, M. (2017). Four key challenges to the design of blended learning: A systematic literature review. Educational Research Review, 22, 1–18. https://doi.org/10.1016/j.edurev.2017.06.001.
  11. Bond, M., Marín, V. I., Dolch, C., Bedenlier, S., & Zawacki-Richter, O. (2018). Digital transformation in German higher education: Student and teacher perceptions and usage of digital media. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 15(1), 15–48.
  12. BPB. (2019). Virtual reality. Bundeszentrale für politische Bildung (bpb). http://www.bpb.de/lernen/digitale-bildung/medienpaedagogik/231642/virtual-reality. Zugegriffen am 15.05.2019.
  13. Brown, M., Dehoney, J., & Millichap, N. (2015). The next generation digital learning environment: A report on research. ELI paper, Educause Learning Initiative. https://library.educause.edu/-/media/files/library/2015/4/eli3035-pdf.pdf. Zugegriffen am 15.05.2019.
  14. Buchner, J., (2019). Augmented Reality – technische Spielerei oder Bereicherung für den Unterricht? Bundeszentrale für politische Bildung (bpb). https://www.bpb.de/lernen/digitale-bildung/werkstatt/283819/augmented-reality-technische-spielerei-oder-bereicherung-fuer-den-unterricht. Zugegriffen am 15.09.2019.
  15. Chan, T. W., Roschelle, J., Hsi, S., Kinshuk, Sharples, M., Brown, T., Soloway, E. (2006). One-to-one technology-enhanced learning: An opportunity for global research collaboration. Research and Practice in Technology Enhanced Learning. 1(1). P. 3 – 29.
  16. Cheremisin, P. A.; Davydova, A. A.; Meleshkina, E. A.; Goltseva, O. S.; Zhilina, A. V. (2022). Digitalization as a new educational paradigm. Revista on line de Política e Gestão Educacional, Araraquara. V. 26. N. esp.2. P. e022060. DOI: 10.22633/rpge.v26iesp.2.16558. Disponível em: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/16558.
  17. Clark, R. E. (1983). Reconsidering research on learning from media. Review of Educational Research, 53(4), 445–459.
  18. Collins, A., Halverson, R. (2009). Rethinking education in the age of technology: the digital revolution and schooling in America. New York: Teachers College Press. P. 3 – 12.
  19. Council of Europe. (2001). Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment. Cambridge University Press. URL: https://cutt.ly/tf6upHB.
  20. Council of Europe. (2018). Common European Framework of Reference for Languages: Learning, teaching, assessment. Companion volume with new descriptors. URL: https://cutt.ly/sf6uzJ4
  21. Council Recommendation of 22 May 2018 on Key Competences for Lifelong Learning. (2018). P. 1 – 13.
  22. Daniëlle, H. (2016). Comparing traditional and digital learning methods to improve the learning outcomes of young children. Tilburg University. P. 5 – 18.
  23. Debande, O. (2004). ICTs and the development of eLearning in Europe: The role of the public and private sectors. European Journal of Education, 39(2), 191–208.
  24. Digital Education at School in Europe. Eurydice Report. Luxembourg: Publications Office of the European Union. (2019). P. 9 – 45.
  25. Dujmovic, J. (2019). Here’s why you will be hearning more about virtual reality. Market Watch. https://www.marketwatch.com/story/heres-why-you-will-be-hearing-more-about-virtual-reality-2019-07-15. Zugegriffen am 25.06.2019.
  26. Edelmann, D., Schmidt, J., & Tippelt, R. (2011). Einführung in die Bildungsforschung. Stuttgart: Kohlhammer.
  27. Education and Training. URL: https://ec.europa.eu/education/node_en.
  28. Engle, L. (2004). Assessing language acquisition and intercultural sensitivity development in relation to study abroad program design. The Interdisciplinary Journal of Study Abroad., vol. 10. Р. 253–276 р.
  29. EU-Commission. (2003). eLearning: Better eLearning for Europe. Directorare-General for Education and Culture (NC-52-03-207-EN-C). http://europa.eu.int/information_society/eeurope/index_en.htm.
  30. EURYDICE. (2004). Key data on information and communication technology in schools in Europe. Annual Report (Brussels, European Commission). https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/ce58ea69-2e54-4e3a-9455-84a595f258cb/language-en.
  31. Fun & Easy Games for Teaching Business English to Adults. URL: https://bridge.edu/tefl/blog/games-teaching-business-english/.
  32. Gadzaova, L. P.; Goverdovskaya, E. V.; Alisultanova, E. D.; Moiseenko, N. A. (2022). Use of digital technology by a teacher to improve the effectiveness of the process of students’ training and professional self-identification. Revista on line de Política e Gestão Educacional, Araraquara. V. 26. N. esp.2. P. e022064. DOI: 10.22633/rpge.v26iesp.2.16562. Disponível em: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/16562.
  33. Garanin, M. (2022). Implementation of innovations in higher education institutions. Revista on line de Política e Gestão Educacional, Araraquara. V. 26. N. esp.2. P. e022072. DOI: 10.22633/rpge.v26iesp.2.16571. Disponível em: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/16571.
  34. Garrison, D. R., & Anderson, T. (2003). E-learning in the 21st century: A framework for research and practice. London: Routledge/Falmer.
  35. Garrison, R., & Kanuka, H. (2004). Blended learning: Uncovering its transformative potential in higher education. The Internet and Higher Education, 7(2), 95–105.
  36. Henning, J. (2008) The Art of Discussion-Based Teaching: Opening Up Conversation in the Classroom. New York : Routledge. P. 56 – 78
  37. Hughes, R. (2011) Teaching and Researching: Speaking (Applied Linguistics in Action). 2nd ed. Pearson Education Limited. 197 p.
  38. Kidd, D. (2019). How to select the right digital materials for your students. Cambridge University Press. URL: https://www.cambridge.org/elt/blog/2019/10/29/how-select-right-digital-materials-your-students/.
  39. Kitsantas, A. (2004). Studying abroad: The role of college students’ goals on the development of cross-cultural skills and global understanding. College Student Journal. vol. 3. Р. 441–452.
  40. Knight, J. (2003). Updating the Definition of Internationalization. International Higher Education. Vol. 33. P. 3–39.
  41. Kozma, R. B. (1991). Learning with media. Review of Educational Research, 61(2), 179–211.
  42. Krasnozhon, N.; Lytvynska, . S.; Senchylo-Tatlilioglu, N.; Revenko , V. .; Salata, H. (2022). Development of education and science in the historical industry in the conditions of transformations: Experience of EU countries. Revista on line de Política e Gestão Educacional, Araraquara. V. 26. N. 00. P. e022007. DOI: 10.22633/rpge.v26i00.16084. Disponível em: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/16084.
  43. Kulik, C. L. C., & Kulik, J. A. (1991). Effectiveness of computer-based instruction: An updated analysis. Computers in Human Behavior, 7(1-2), 75–94.
  44. Leask, B. (2001). Bridging the Gap: Internationalizing University Curricula. Journal of Studies in International Education. Vol. 5 (2). P. 115–130.
  45. Martin, A. (2006). A framework for digital literacy. DigEuLit working paper. http://www.digeulit.ec/docs/public.asp.
  46. Miloradov, K. A.; Eidlina, G. M. (2022). Development of teachers’ digital competencies on the basis of Innopolis University. Revista on line de Política e Gestão Educacional, Araraquara. V. 26. N. esp.2. P. e022078, 2022. DOI: 10.22633/rpge.v26iesp.2.16577. Disponível em: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/16577.
  47. Modern Teaching Methods – It’s Time for the Change. URL: https://eduvoice.in/modern-teaching-methods. .
  48. Moodie, G. (2002) Identifying Vocational Education and Training. Journal of Vocational Education and Training. Vol. 54. № 2. P. 266 – 289.
  49. Online education vs Traditional Education: Which one is better for you? URL: https://www.classgap.com/en/blog/online-education-traditional-education-which-one-better-for. .
  50. Orlova, I. (2022). Building the educational system of higher educational institution in the digital educational environment. Revista on line de Política e Gestão Educacional, Araraquara. V. 26. N. esp.2. P. e022061, 2022. DOI: 10.22633/rpge.v26iesp.2.16559. Disponível em: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/16559.
  51. Ovcharuk, O., Ivaniuk, I., Soroko, N., Gritsenchuk, O., & Kravchyna, O. (2020). The use of digital learning tools in the teachers’ professional activities to ensure sustainable development and democratization of educa-tion in European countries. E3S Web of Conferences,166. URL: https://doi.org/10.1051/e3sconf/202016610019.
  52. Poplavskyi, M.; Rybinska, Y.; Kholmakova, Y.; Amirkhanova, M.; Kuznietsova, A.; Stebaieva, O. (2022). Information society: Psychological approach o social networking sites (an educational study). Revista on line de Política e Gestão Educacional, Araraquara. V. 26. N. esp.1. P. e022035. DOI: 10.22633/rpge.v26iesp.1.16511. Disponível em: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/16511.
  53. Richards, J. y Rodgers, T. S. (2001). Approaches and Methods in Language Teaching. New York: Cambridge University Press. 311 p.
  54. Stern, H.H. (2001). Fundamental Concepts of Language Teaching. New York: Oxford University Press. P. 23 – 45.
  55. Skril, I.; Vasylyshyna, N.; Skyrda, T.; Moroz, O.; Voropayeva, T. O (2021). Papel da informatização da educação na melhoria da eficiência do processo educativo. Revista on line de Política e Gestão Educacional, Araraquara. V. 25. N. 3. P. 2506–2518. DOI: 10.22633/rpge.v25i3.15886. Disponível em: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/15886 .
  56. Task-Based Learning Activities for Teaching Business English. URL: https://ontesol.com/blog/how-to-teach-english/business-english/task-based-learning-activities-teaching-business-english/.
  57. Vasylyshyna, N. (2014). English in Context. K.: Print Line. 196 p.
  58. Yıldırım, A. (2001). A Qualitative Assessment of the Curriculum Development Process at Secondary Vocational Schools in Turkey. Journal of Career and Technical Education. №1. С. 57 – 59.