Сучасні цифрові інструменти у навчанні англійської мови студентів закладів вищої освіти

Автор(и):

DOI: https://doi.org/10.30929/2307-9770.2022.10.04.04

Мова статті: ENG

Завантажити статтю

Анотація

Актуальність даного дослідження обумовлюється зростанням ролі електронних засобів комунікацій і інструментів для підготовки майбутніх фахівців у вищих закладах освіти. Необхідність уміти працювати в команді й володіти навичками соціальної взаємодії змушують нас, освітян, переглянути вітчизняні освітні моделі й впровадити електронні вдосконалення й навчання в співробітництві не в якості засобів, а як мету в процесі підготовки фахівців у ЗВО України. Зміщення практики навчання студентів до більш візуалізованої культури, вимушений перехід до дистанційного навчання повинні неминуче призвести до наповнення існуючої методики викладання більшою кількістю візуальних засобів, таких як відеоконференції, презентації, потокове відеовіщання, використання он-лайн тренажерів. Згідно з «Концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні», що запроваджена постановою МОН України ще у 2000 р., дистанційна освіта розглядається як форма навчання, яка реалізується переважно через технології дистанційного навчання, які в свою чергу поділяються на педагогічні та інформаційні. Тому, метою статті є дослідження сутності типів цифрових засобів навчання англійської мови в університетах, спрямованих на формування індивідуальної готовності майбутнього фахівця до ефективної міжкультурної взаємодії. Серед переваг використання цифрових засобів у порівнянні з денним навчанням варто назвати такі практичні зручності, як: гнучкість у часі, так як деякі види робіт можна виконувати у позаурочний час; зменшення транспортних та тимчасових затрат; можливість організації практичних занять, консультацій, заліків та іспитів, тестування як індивідуально, так і в групах. Говорячи про недоліки дистанційного навчання іноземних мов, не всі студенти немовного закладу освіти мають потенціал, необхідний для вивчення іноземних мов, або достатню комп’ютерну грамотність при такому виді освіти, і вимагають додаткової, індивідуальної роботи.

Ключові слова

цифрова освіта; Англійська мова; інформаційно-комунікаційні технології; онлайн-платформи; цифрові засоби; MyEnglishLab; інноваційні методи; практичні завдання

Бібліографічні посилання

  1. Apriyanti, C. (2020). Distance learning and obstacles during COVID-19 outbreak. Jurnal Ilmiah Pendidikan Dasar. Semarang. V. 7, n. 2. P. 68-83. DOI: https://doi.org/10.30659/pendas.7.2.68-83.
  2. Basilaia, G.; Kvavadze, D. (2020). Transition to Online Education in Schools during a SARS-CoV-2 Coronavirus (COVID-19) Pandemic in Georgia. Pedagogical Research. Outumaoro. V. 5, n. 4, em0060. DOI: https://doi.org/10.29333/pr/7937.
  3. Bertiz, Y.; Kocaman-Karoğlu, A. (2020). Distance Education Students’ Cognitive Flexibility Levels and Distance Education Motivations. International Journal of Research in Education and Science. Leiden. V. 6, n. 4. P. 638-648. DOI: https://doi.org/10.46328/ijres.v6i4.1022.
  4. Boelens, R.; Wever, B.; Voet, M. (2017). Four key challenges to the design of blended learning: A systematic literature review. Educational Research Review. Regensburg, v. 22. P. 1-18. DOI: https://doi.org/10.1016/j.edurev.2017.06.001.
  5. Broadbent, J. (2017). Comparing online and blended learner’s self-regulated learning strategies and academic performance. The Internet and Higher Education. Hong Kong. V. 33. P. 24-32. DOI: https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2017.01.004.
  6. Cardoso, P. P. C.; Araujo, L. A.; Giroto, C. R. M. (2021). School management and the critical-reflective teacher`s continued education in pedagogical coordinator’s perspective. Revista on line de Política e Gestão Educacional. Araraquara. V. 25, n. 3. P. 2132–2146. DOI: 10.22633/rpge.v25i3.15838. URL: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/15838.
  7. Cavus, N.; Ibrahim, D. (2017). Learning English using children’s stories in mobile devices. British Journal of Educational Technology. Manchester. V. 48, n. 2. P. 625-641. DOI: https://doi.org/10.1111/bjet.12427.
  8. Chervonyi, P.; Alieksieieva, S.; Senchylo-Tatlilioglu, N.; Chastnyk, O.; Diomidova, N. (2021). Peculiarities of the higher education development in a blended learning environment. Revista on line de Política e Gestão Educacional. Araraquara. V. 25, n. 3. P. 2241–2257. DOI: 10.22633/rpge.v25i3.15959. Disponível em: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/15959.
  9. Geng, S.; Law, K. M. Y.; Niu, B. (2019). Investigating self-directed learning and technology readiness in blending learning environment. International Journal Education Technology High Education. Barcelona. V. 16. DOI: https://doi.org/10.1186/s41239-019-0147-0.
  10. Hong, J. (2014). Using a “prediction–observation–explanation” inquiry model to enhance student interest and intention to continue science learning predicted by their Internet cognitive failure. Computers & Education. Tempe. V. 72, p. 110-120. DOI: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2013.10.004.
  11. Ivanova, I.; Mosenkis, I. L.; Strokal, O. M. (2020). Modern media pedagogy: Ways of forming public journalism in Ukraine. Asia Life Sciences. V. 22, n. 2, p. 357-370. URL: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/24918.
  12. Kamenev, R. V.; Abramova, M. A.; Krasheninnikov, V. V. (2021). Development and testing of a model of distance education. Revista on line de Política e Gestão Educacional. Araraquara. V. 25, n. 3. P. 2408–2427. DOI: 10.22633/rpge.v25i3.15923. Disponível em: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/15923.
  13. Karpushyna, M. (2019). Creating meaningful foreign language environment by means of content-based starters. Universal Journal of Educational Research. San Jose, v. 7 n. 12 P. 2710-2716. DOI: https://doi.org/10.13189/ujer.2019.071219.
  14. Kiki-Papadakis, K.; Chaimala, F. (2016). The embedment of responsible research and innovation aspects in European science curricula. Revista Românească pentru Educaţie Multidimensională. V. 8, n. 2. P. 71-87. DOI: https://doi.org/10.18662/rrem/2016.0802.06.
  15. Ko, J.; Sammons P.; Bakkum, L. (2013). Effective Teaching: a review of research and evidence. Reading: CfBT Education Trust, P. 13 – 28.
  16. Kostikova, I. (2021). Teaching English speaking for FCE: using Facebook as a tool of instructional practice. Amazonia Investiga. Florencia. V. 8, n. 22. P. 719-727. URL: https://amazoniainvestiga.info/index.php/amazonia/article/view/825/773.
  17. Mason, R. (2006). Learning technologies for adult continuing education. Studies in Continuing Education, Sydney.V. 28, n. 2. P. 121-133. DOI: https://doi.org/10.1080/01580370600751039.
  18. Mtebe, J. S.; Raisamo, R. (2014). Challenges and instructors’ intention to adopt and use open educational resources in higher education in Tanzania. The International Review of Research in Open and Distributed Learning. Athabasca. V. 15, n. 1, p. 249-271. DOI: https://doi.org/10.19173/irrodl.v15i1.1687.
  19. Oliveira, B. R. De; Coelho, J. I. F. (2021). Pedagogical coordination within the national policy on teacher training (2007-2016): the experience of the Programa Nacional Escola de Gestores. Revista on line de Política e Gestão Educacional. Araraquara. V. 25, n. 3. P. 2117–2131. DOI: 10.22633/rpge.v25i3.15202. Disponível em: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/15202.
  20. Patil, Z. N. (2008). Rethinking the objectives of teaching English in Asia. Asian EFL Journal, Niigata. V. 10, n. 4, p. 227-240. URL: https://www.asian-efl-journal.com/main-editions-new/rethinking-the-objectives-of-teaching-english-in-asia/index.htm.
  21. Paula, F. D. De; Miranda, M. (2021). Education and pandemic: the final years of elementary school in an education system. Revista on line de Política e Gestão Educacional. Araraquara. V. 25, n. 3, p. 2098–2116, DOI: 10.22633/rpge.v25i3.15492. URL: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/15492.
  22. Paz, F. J.; Cazella, S. C. (2021). Reflections on academic analiytics model in community higher education institutions: pilot study. Revista on line de Política e Gestão Educacional. Araraquara. V. 25, n. 3. P. 2178–2192. DOI: 10.22633/rpge.v25i3.15460. Disponível em: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/15460.
  23. Porter, W. W. (2016). A qualitative analysis of institutional drivers and barriers to blended learning adoption in higher education. The Internet and Higher Education. Hong Kong. V. 28, p. 17-27. DOI: https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2015.08.003.
  24. Quintero Rodríguez, R.; Aguirre Delgado, T. (2021). High abilities and social cognition. Revista on line de Política e Gestão Educacional. Araraquara, v. 25, n. esp.4. P. 2045–2065. DOI: 10.22633/rpge.v25iesp.4.15939. Disponível em: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/15939.
  25. Rymanova, T. E.; Chernousova, N. V.; Melnikov, R. A. (2021). Designing the mathematics educational process in the context of education metadisciplinarity. Revista on line de Política e Gestão Educacional. Araraquara. V. 25, n. 3. P. 2226–2240. DOI: 10.22633/rpge.v25i3.15989. URL: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/15989.
  26. Udovychenko, L.; Kuzminets, N.; Stadnik, O.; Кosharna N.; PETRYK, L. (2021). The use of blended learning technology in the training for students of pedagogical specialties. Revista on line de Política e Gestão Educacional. Araraquara. V. 25, n. 3. P. 2258–2271. DOI: 10.22633/rpge.v25i3.15958. Disponível em: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/15958.
  27. Vykhrushch, A. (2019). Development of information culture of students of humanitarian specialities. Information Technologies and Learning Tools. Kyiv.V. 72, n. 4. P. 152-167. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v72i4.2922.
  28. Yilmaz, R. (2016). Knowledge sharing behaviors in e-learning community: Exploring the role of academic self-efficacy and sense of community. Computers in Human Behavior. Quebec. V. 63. P. 373-382,. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chb.2016.05.055.