Автор(и):
- Василишина Наталія Максимівна, ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0003-9998
DOI: https://doi.org/10.32782/2307-9770.2023.11.01.01
Мова статті: ENG
Анотація
Актуальність презентованого дослідження можна підтвердити такими аргументами, як: збільшення обсягів досліджень робить можливим прогрес; дослідження формує наукове та індуктивне мислення та сприяє розвитку логічних форм мислення у студентів; набуває додаткового значення як для уряду, так і для бізнесу; забезпечує основу для майже всіх державних політик в економічній системі; має особливе значення при вирішенні різноманітних оперативних і планових завдань бізнесу та промисловості; однаково важливе для суспільствознавців у вивченні соціальних відносин і в пошуку відповідей на різні соціальні проблеми. Актуальність нашого дослідження можна підтвердити одним із основних етапів дослідження – збором даних, які дають змогу досліднику знайти відповіді на запитання дослідження. Збір даних — це процес отримання інформації з метою формування уявлення щодо теми дослідження. Існують різні типи і методи збору даних. Однак, дослідникам може бути складно вибрати найбільш прийнятний тип збору даних на основі типу результатів, які використовуються в дослідженні. Ця стаття спрямована надати вичерпне джерело методів збору даних, включаючи обговорення основних типів інструментів і методів. Також, на основі цих категорій пояснюються можливі методології збору даних, а також визначаються переваги та недоліки використання цих методів. Крім того, перераховано основні проблеми збору даних. Отже, метою статті є дослідження методичних прийомів та інструментів, що застосовуються в сучасному навчанні закладів вищої освіти, спрямованих на формування готовності особистості до ефективної міжкультурної взаємодії та професійної конкурентоспроможності на світовому ринку праці. Завданнями поточного дослідження є: по-перше, виокремити пріоритетні напрями (тематику) наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок НАПН України на 2022-2026 роки; по-друге, дати коротку характеристику основних видів досліджень; по-третє, описати першочергові сучасні методи та засоби, які можуть бути корисними у формуванні професійних компетенцій студентів університету в сучасних складних умовах. Загальні результати даного наукового доробку засвідчили, що описовий метод або метод опитування, дослідницькі інструменти фокус-групових дискусій, дослідницькі інструменти спостереження, прямі вимірювання та огляд вторинних джерел даних мають багато переваг, застосування яких може мотивувати студентів університету до навчально-наукової діяльності.
Ключові слова
збір даних, методологія дослідження, засоби та методи, наукова стаття, методи збору даних; описовий або опитувальний методи, інструменти дослідження фокус-групових дискусій, інструменти дослідження спостереження, пряме вимірювання, огляд вторинних даних
Бібліографічні посилання
1. Almazova, I. G.; Kondakova, I. V.; Chislova, S. N. (2022). Formation of the image of the world during the digital transformation of education. Revista on line de Política e Gestão Educacional, Araraquara. V. 26, n. 00. P. e022018, DOI: 10.22633/rpge.v26i00.16469. URL: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/16469
2. ANNEX to the Proposal for a Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning (2020). URL: https://ec.europa.eu/education/sites/education/files/annex-recommendation-key-competences-lifelong-learning.pdf (accessed 20.08.2022).
3. Antonova, D. A., Ospennikova, E. V., Spirin, E. V. (2018). Digital transformation of the education system. Developing resources for a modern digital learning environment is one of its main directions. Bulletin of the Perm State Humanitarian Pedagogical University, Series: Information Computer Technologies in Education. V. 14. P. 5–37.
4. Bakay, S. (2021). Pedagogy of Partnership with social Institutions as a significant factor of interaction of participants in the Educational process between Educational Institutions and preschool institutions in the training of future educators. New Collegium, 1, 103, 84–89. DOI: https://doi.org/10.30837/nc.2021.1.84.
5. Fedirko, D. (2021). 8 top trends of digital transformation in higher education. URL: https://elearningindustry.com/digital-transformation-in-higher-education-8-top-trends (accessed 20.08.2022).
6. Ignatova, N. (2017). Education in the Digital Age. Monograph. Nizhny Tagil: NTI (branch) of UrFU. P. 34-56.
7. Kothari, C. (2004). Research Methodology. Methods and Techniques (Second Revised Edition). New Age International (P) Ltd., Publishers. 418 p.
8. Konst, T., Kairisto-Mertanen, L. (2020). Developing innovation pedagogy approach. On the Horizon. 28 (1), 45‒54. DOI: https://doi.org/10.1108/OTH-08-2019-0060.
9. Krasnozhon, N., Lytvynska, S., Senchylo-Tatlilioglu, N., Revenko, V., Salata, H. (2022). Development of education and science in the historical industry in the conditions of transformations: Experience of EU countries. Revista on line de Política e Gestão Educacional, Araraquara. V. 26, n. 00. P. e022007, 2022. DOI: 10.22633/rpge.v26i00.16084. URL: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/16084.
10. Methodology for using an electronic textbook in physics lessons. URL: http://works.tarefer.ru/64/100534/index.html (accessed 20.08.2022).
11. Mynoro Anibolete, G., Ferreira, A., Jonathas Da Costa Lima, R. (2022). Access to information act in public education: A case study at IF Sudeste MG. Revista on line de Política e Gestão Educacional, Araraquara. V. 26, n. 00. P. e022004. DOI: 10.22633/rpge.v26i00.15976. URL: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/15976.
12. NAPSU. URL: https://naps.gov.ua/ua/press/announcements/2519/ (accessed 21.09.2022)
13. OECD. Education at a Glance 2016: OECD Indicators, OECD Publishing, 2016, Paris. URL: https://doi.o rg/10.1787/eag-2016-en (accessed 21.09.2022).
14. Organization of distance learning using modern ICT. URL: http://uotashtagol.3dn.ru/doc/PDF/Dist_Obuch/metodicheskie_rekomendacii_dlja_pedagogov_obrazova.pdf (accessed 21.09.2022).
15. Oxford University (2021). Flexible and Inclusive Teaching. URL: https://ctl.web.ox.ac.uk/sites/default/files/ctl/documents/media/fitpathways-hybrid_draft4.pdf (accessed 21.09.2022).
16. Polat, E.S. (2008). Distance learning models. URL: http://hr-portal.ru/article/modeli-distancionnogo-obucheniyapolat-es (accessed 21.09.2022).
17. Punie, Y., Redecker, C., (2017). European Framework for the Digital Competence of Educators. Publications Office of the European Union, Luxembourg. DOI:10.2760/178382.
18. Redecker, C. (2017). European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. ed. Punie Y. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 95. DOI: 10.2760/159770.
19. Sassin, W. (2020). Globalisation and digitisation – the exponential spread of infectious information and its possible containment. The Beacon: Journal for Studying Ideologies and Mental Dimensions. V. 3. P. 010510201.
20. Senko, V. (2011). The professional image of the teacher’s world and their pedagogical culture. Pedagogy. V. 2. P. 63-68.
21. Serkin, V. (2009). The relationship between the image of the world and lifestyle. The world of Psychology: Scientific and Methodological Journal. V. 4, n. 60. P. 109-119. [in English]
22. Teach with digital technologies (2022). URL: https://www.cambridgeinternational.org/Images/577381-teaching-withdigital-technologies-syllabus-2020-2022.pdf (accessed 21.09.2022).
23. The age of digital interdependence (2019). Report of the UN Secretary General’s High-Level Panel on Digital Cooperation New York, 47. URL: https://www.un.org/en/pdfs/DigitalCooperation-report-for%20web.pdf (accessed 21.09.2022).
24. Tran, V.-T., Huynh-Lam, A.-C., Vu-Thi, N.-B. (2022). High school administrators’ and teachers’ perspective of evaluation criteria for action research in the field of education. Revista on line de Política e Gestão Educacional, Araraquara. V. 26, n. 00. P. e022009. DOI: 10.22633/rpge.v26i00.16085. URL: https://periodicos.fclar.unesp.br/rpge/article/view/16085.
25. UNESCO (2021). ICT Competency Frame work for Teachers. URL: https://en.unesco.org/themes/Icteduction/competency-framework-teachers-oer (accessed 21.09.2022).
26. UNESCO (2021). New UNESCO global survey reveals impact of COVID-19 on higher education. URL: https://en.unesco.org/news/new-unesco-global-survey-reveals-impact-covid-19-higher-education (accessed 21.09.2022).
27. Voronin, D., Saienko, Tolchieva, H. (2020). Digital Transformation of Pedagogical Educational University. Proceedings of the International Scientific Conference «Digitalization of Education: History, Trendsand Prospects». 437. P. 757-763. URL: https://www.researchgate.net/publication/341504411_Digital_Transformation_of_Pedagogical_Education_at_the_University (accessed 21.09.2022).