Цифрова культура як чинник формування фахівця в умовах цифровізації освіти

Автор(и):

DOI: https://doi.org/10.32782/2307-9770.2023.11.02.01

Мова статті: UKR

Завантажити статтю

Анотація

Сучасні цифрові технології трансформують усі сфери життя суспільства – культурну, економічну, політичну, наукову, освітню та створюють новий світоглядний феномен, який називають цифровою культурою. У суспільстві цифрова трансформація змінює способи здійснення та організації трудової діяльності, а сам процес праці стимулює появу цифрового мислення у майбутніх фахівців, формуючи особливе інформаційне середовище та цифрову культуру. У статті проведено аналіз поняття «цифрова культура» у контексті формування цифрової культури фахівця в умовах цифровізації освіти, зокрема дистанційного навчання. Розглянуто існуючі підходи до трактування цифрової культури, запропоновані різними науковцями. На основі вивчення вітчизняних і міжнародних наукових джерел та національних нормативно-правових актів у яких наводяться докази того, що це поняття виходить за межі технологій та цифрових індустрій. Цифрова культура сьогодні стає фактором, який впливає на соціальну та професійну мобільність і, як наслідок, істотно змінює модель поведінки сучасного покоління. Встановлено особливості формування цифрової культури у майбутнього фахівця – здатність використовувати сучасні цифрові технології в різних проявах своєї майбутньої професії та показники – певні знання, уміння та навички, необхідні для збору інформації і оперування нею, а також уміння застосовувати засоби комп’ютерної техніки та інформаційно-комунікаційні технології, у контексті повсякденної комунікації – гармонізація класичних підходів до розуміння цифрового світу та культури поведінки в ньому. У результаті дослідження встановлено, що цифрову культуру майбутнього фахівця варто розглядати як один із аспектів загальної культури, пов’язаний з інформаційною діяльністю індивіда в конкретному інформаційному середовищі, використанням інформаційно-комунікаційних технологій для взаємодії і вирішення завдань у професійній діяльності. Визначено, що можливості інтерактивного дистанційного навчального курсу дозволяють формувати цифрову культуру шляхом активної інформаційної взаємодії усіх учасників навчального процесу.

Ключові слова

інтерактивний дистанційний навчальний курс, інформаційно-комунікаційні технології, цифровізація, цифрова культура, цифрові технології, цифрова трансформація

Бібліографічні посилання

  1. Український інститут майбутнього. (2019). Економічна стратегія України 2030. Україна 2030Е – країна з розвинутою цифровою економікою. https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html.
  2. Модернізація освіти в цифровому вимірі. (2021). Київ :Київський університет ім. Б. Грінченка. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/38542/1/N_Morze_O_Buinytska_MoPed_Monograph_FITU_NDL_IO.pdf.
  3. Концепція цифрової трансформації освіти і науки: МОН запрошує до громадського обговорення. (2021). Головна. Міністерство освіти і науки України. https://mon.gov.ua/ua/news/koncepciya-cifrovoyi-transformaciyi-osviti-i-nauki-mon-zaproshuye-do-gromadskogo-obgovorennya.
  4. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації. (2018). Офіційний вебпортал парламенту України. Розпорядження Кабінету міністрів України від 17 січня 2018 р. № 67-р. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-р.
  5. Belshaw, D. (2014). The Essential Elements of Digital Literacies. Retrieved from http://digitalliteraci.es/.
  6. Brown, T., & Rowles, D. (2017). Building Digital Culture: A Practical Guide to Successful Digital Transformation. Kogan Page, Limited.
  7. Deuze M. (2006). Participation, Remediation, Bricolage: Considering Principal Components of a Digital Culture. The Information Society. An International Journal. 22(2). 63-75. DOI: https://doi.org/10.1080/01972240600567170.
  8. Miller, V. (2011). Understanding digital culture. SAGE Publishing Ltd.
  9. Pradana, M., Silvianita, A., Syarifuddin, S., & Renaldi, R. (2022). The Implication of Digital Organisational Culture on Firm Performance. Frontiers in Psychology, 13. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.840699.
  10. Wright, D. (2022). How culture became digital: editor’s introduction. International Journal of Cultural Policy, 28(7), 777-785. https://doi.org/10.1080/10286632.2022.2137160.
  11. Rutten K. (2018). Participation, Art and Digital Culture. Critical Arts. South-North Cultural and Media Studies. 32(3). 1-8. https://doi.org/10.1080/02560046.2018.1493055.
  12. Fotopoulou, A., & Thornham, H. (2020). Digital culture meets data: Critical perspectives. Convergence: The International Journal of Research into New Media Technologies, 26(5-6), 1031–1036. https://doi.org/10.1177/1354856520962694.
  13. Hand, M. (2008). Making Digital Cultures: Access, Interactivity, and Authenticity. Ashgate Publishing.
  14. Гаврілова, Л., Топольник, Я. (2017). Цифрова культура, цифрова грамотність, цифрова компетентність як сучасні освітні феномени. Інформаційні технології і засоби навчання, 61(5), 1-14. https://doi.org/10.33407/itlt.v61i5.1744.
  15. Гуменчук, А. (2020). Складові цифрової культури бібліотечного фахівця. Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук, (5), 96–105. https://doi.org/10.31866/2616-7654.5.2020.205733.
  16. Дащенко, Н. М. (2020). Соціально відповідальне управління персоналом підприємства в умовах цифровізації економіки. Бізнес Інформ, 4, 424-432. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-4-424-432.
  17. Karpenko, O., Namestnik, V. (2018). Digital culture: social essence and communicational constituents. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (2), 51–54.
  18. Кириченко, М. (2017). Цифрова культура як результат розвитку культури інформаційного суспільства. Гілея: науковий вісник, (124), 179-182.
  19. Струтинська, О. В. (2020). Цифрові навички і цифрова компетентність: зарубіжний досвід країн ЄС і перспективи для України. Фізико-математична освіта, 25(3), 94-102. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2020-025-3-015.
  20. Трушкіна, Н., Чернух, Д. (2023). Цифрова культура компаній: уточнення термінології. International Science Journal of Management, Economics & Finance, 2(1), 19-33. https://doi.org/10.46299/j.isjmef.20230201.03.
  21. Яценко, О. Д. (2022). Цифрова культура: шляхи концептуалізації. Культурологічний альманах, (2), 48–50. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.2.14.
  22. The Digital Europe Programme. (2021). Shaping Europe’s digital future. https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/activities/digital-programme.
  23. Digital Agenda for Europe. (2020). Fact Sheets on the European Union. European Parliament. https://www.europarl.europa.eu/factsheets/en/sheet/64/digital-agenda-for-europe.
  24. Europe’s Digital Decade: digital targets for 2030. (2019). European Commission. https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/europe-fit-digital-age/europes-digital-decade-digital-targets-2030_en.
  25. Цифрова адженда України – 2020 («Цифровий порядок денний» – 2020). Концептуальні засади (версія 1.0). Першочергові сфери, ініціативи, проєкти «цифровізації» України до 2020 року. (2016). ХАЙ-ТЕК ОФІС УКРАЇНА. https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf.
  26. Новікова, O., Антонюк, В., Ляшенко, В., Азьмук, Н., Остафійчук, Я., Шамілева, Л., Панькова, O., Новак, І., Шастун, A., & Касперович, O. (2021). Формування концептуальних засад цифрової трансформації освіти та науки України. Вісник економічної науки України, (1(40)), 190–198. https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).190-198.
  27. Воронкова, В. Г., Нікітенко, В. О. (2022). Філософія цифрової людини і цифрового суспільства. Львів-Торунь : Liha-Pres.
  28. Groh, A. (2019). Theories of Culture (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315618562.
  29. Шиман, О. (2005). Формування основ інформаційної культури майбутніх учителів початкової школи (Публікація № http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/5999) [Дис. канд. пед. наук, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова]. Цифровий репозитарій Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.
  30. What Is Web 2.0. (2005). O’Reilly Media – Technology and Business Training. https://www.oreilly.com/pub/a/web2/archive/what-is-web-20.html.
  31. Аналітична записка «Питання розвитку цифрової культури українського соціуму». (2014). Національний інститут стратегічних досліджень. http://www.niss.gov.ua/articles/1631.
  32. Digital culture: Your competitive advantage. (2017). Microsoft Corporation. https://news.microsoft.com/uploads/2018/02/EEE-Insights-Report.pdf.
  33. Digitle. (2016). Про компоненти цифрової культури. Блог про розвиток цифрового суспільства. https://digitle.wordpress.com/2016/10/04/12499875/.
  34. European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2019). Key competences for lifelong learning. Publications Office. https://data.europa.eu/doi/10.2766/569540.
  35. Опис рамки цифрової компетентності для громадян України. (2021). Дія. Цифрова освіта. https://thedigital.gov.ua/storage/uploads/files/news_post/2021/3/mintsifra-oprilyudnyue-ramku-tsifrovoi-kompetentnosti-dlya-gromadyan/%D0%9E%D0%A0%20%D0%A6%D0%9A.pdf.
  36. Кухаренко, В., Березенська, С., Бугайчук, К., Олійник, Н., Олійник, Т., Рибалко, О., Сиротенко, Н., Столяревська, А. (2016). Теорія та практика змішаного навчання. Харків: «Міськдрук», НТУ «ХПІ».
  37. Dziuban, C., Graham, C. R., Moskal, P. D., Norberg, A., & Sicilia, N. (2018). Blended learning: the new normal and emerging technologies. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 15(1). https://doi.org/10.1186/s41239-017-0087-5.
  38. Rice, W. H. (2006). Moodle: E-learning course development : a complete guide to successful learning using Moodle. Packt Publishing.
  39. Ткаченко, Л., Хмельницька, O. (2021). Особливості впровадження дистанційного навчання в освітній процес закладу вищої освіти. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 3(75), 91-96. https://doi.org/10.32840/1992-5786.2021.75-3.18.
  40. Foster, H., & Cole, J. (2007). Using Moodle: Teaching with the Popular Open Source Course Management System (Using) (2nd ed). O’Reilly Media, Inc.