Автор(и):
- Бересток Ольга Володимирівна, ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7912-9592
DOI: https://doi.org/10.32782/2307-9770.2023.11.04.01
Мова статті: ENG
Анотація
У статті розглядаються методологічні та теоретичні основи соціолінгвістичного аспекту мовної стратегії як складової міждисциплінарного виміру концепту безпеки. Охарактеризовано мову як ключову умову існування та розвитку людського суспільства. Визначено значення поняття «безпека» для мовної культури етнічних концептосфер. Передбачено розробку методів, теорій і підходів у міждисциплінарному аспекті поняття мовної стратегії, що набуло особливої актуальності для лінгвістики. Висвітлено поняття «глобальна стратегія» в його соціолінгвістичному аспекті, тісно пов’язаному з таким поняттям, як лінгвістичне прогнозування. Відзначено значну роль освіти в гармонізації мовних процесів і поширенні міжкультурної комунікації з використанням новітніх інформаційних технологій у сучасному світі. Підкреслюється помітний вплив соціальних факторів на мову, що призводить до істотних змін у функціонуванні лексичних, словотвірних і граматичних засобів. Визначено соціолінгвістику, як розділ мовознавства, що вивчає вплив суспільних явищ і процесів на виникнення, розвиток, соціально-функціональну диференціацію та функціонування мов. Виділяються синхронічна та діахронічна соціолінгвістика як форми існування мови. Проаналізовано методи, властиві соціолінгвістиці як лінгвістичній дисципліні: методи збору матеріалу, методи його обробки, методи оцінки достовірності отриманих даних. Акцентовано увагу на методах дослідження та прогнозування мовної стратегії в міждисциплінарному аспекті. Відзначається поєднання різних методів (підхід змішаних методів), що може допомогти передбачити розвиток мови. Прогнозування та стратегію описано в дослідницькому полі перспективної соціолінгвістики, яка займається проблемами розвитку мовного планування та прогнозування в прикладному контексті. Оцінено статистичний метод, який спрямований на виявлення соціальної напруги з мовних питань. Відзначено метод опитування, який використовується для вимірювання напруги та фіксації актуальних думок, актуальних у суспільстві. Описано параметричний аналіз як комплексне дослідження факторів, що впливають на ступінь життєздатності мов, і кореляційний аналіз, що представляє прогностичну картину розвитку мовних спільнот. Представлено метод аналізу дискурсу, ефективний для прогнозування подальшого розвитку мовного різноманіття. Визначено визнаний багатьма вченими міждисциплінарний характер соціолінгвістики. Сформульовано соціально-політичну концепцію безпеки, яка останнім часом поширилася з військово-політичної сфери на суміжні соціальні та гуманітарні галузі та сфери, такі як соціологія та психологія, в етнічних, політичних, культурологічних та лінгвістичних дослідженнях.
Ключові слова
міждисциплінарний характер, мовне планування, змішаний підхід, прогностична картина, соціальні явища
Бібліографічні посилання
1. Costache, O., Becker, E., Goetz, T. (2022). Is English the Culprit? Longitudinal Associations between Students’ Value Beliefs in English, German, and French in Multilingual Switzerland. The Modern Language Journal, 106, 313-327. https://doi.org/10.1111/modl.12774
2. Demchenko, V. (2020). Sotsiolinhvistychnyi Metod yak Instrument Terytorialnoho Monitorynhu. Naukovyi visnyk: Derzhavne upravlinnia, 3(3(5), 70–86. https://doi.org/10.32689/2618-0065-2020-3(5)-70-86
3. Dziuba, I., Zhukovskyi, A., Zhelezniak, M. (2003). Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy. NAN Ukrainy, NTSh. Kyiv: Instytut entsyklopedychnykh doslidzhen NAN Ukrainy, 2. ISBN: 966-02-2681-0 (T. 2) UDK: 030(477)
4. Fishman, J. (2009). Don’t throw your language away: Hidden status intentions in corpus-planning language policy. K.I.S. Publishing House. ISBN 9780805850246
5. Formanova, S., Dombrovan, T. (2019) A Sociolinguistic Experiment in Defining the Forms of Impoliteness. Psycholinguistics, 25(2), 323–337. doi: 10.31470/2309-1797-2019-25-2-323-337. UDC 811.161.2’27’06
6. Kim, T., Kim, Y. (2020). Structural Relationship between L2 Learning Motivation and Resilience and Their Impact on Motivated Behavior and L2 Proficiency. Journal of Psycholinguistic Research, 50, 417-436. https://doi.org/10.1007/s10936-020-09721-8
7. Lazarus, L. (2023). The Right to Security. Philosophical Foundations of Human Rights, Philosophical Foundations of Law. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199688623.003.0024
8. Levyk, B., Kolinko, M., Khrypko, S., Iatsenko, G. (2021). Futurology of Separatism and National Security: Being vs Dissipation. Postmodern Openings, 12(2), 191-209. https://doi.org/10.18662/po/12.2/303
9. Liu, M. (2021). Foreign Language Classroom Anxiety, Gender, Discipline, and English Test Performance: A Cross-Lagged Regression Study. The Asia-Pacific Education Researcher, 31, 205-215. https://doi.org/10.1007/s40299-020-00550-w
10. Lundberg, A. (2022). From language shift to language revitalization and sustainability: a complexity approach to linguistic ecology. Journal of Multilingual and Multicultural Development, 41(10). DOI:10.1080/01434632.2020.1805159
11. Ma, X., Hui, L., Chen, Y. (2023) The Interdisciplinary Nature of Linguistics. Open Journal of Social Sciences, 11, 132-137. doi: 10.4236/jss.2023.113009.
12. Mallinson, Ch., Childs, B., Herk, G. (2018). Data Collection in Sociolinguistics. Methods and Applications, Second Edition. Routledge. ISBN 9781138691377. https://doi.org/10.4324/9781315535258
13. Matsumoto, K. (2023). Language variation and change from: Routledge Handbook of Japanese Sociolinguistics.Routledge,199-202. https://www.routledgehandbooks.com/doi/10.4324/9781315213378-13
14. Mensah, J. (2019) Sustainable development: Meaning, history, principles, pillars, and implications for human action: Literature review. Cogent Social Sciences, 5(1). DOI: 10.1080/23311886.2019.1653531
15. Mikki, S. (2021). Aesthetic Theory and the Philosophy of Nature. Philosophies, 6(3), 56. DOI:10.3390/philosophies6030056
16. Pinna, G. (2022). The Aesthetics of Idealism. Facets and Relevance of a Theoretical Paradigm. Introduction. Rivista di estetica, 81, 5-15. ISSN: 0035-6212
17. Rates, B. (2022). Linguistic Naturalism and Anti-Naturalism in Bergson’s Course. L’Idée de Temps: Language, Society, and Life. Société des amis de Bergson, 2, 4-5. DOI: 10.4000/bergsoniana.618. ISSN: 2800-874X.
18. Selivanova, O. (2010). Linhvistychna entsyklopediia. Poltava: Dovkillia-K,674-680. ISBN:966-8791-21-5
19. Schrodt, F., Santos, M., Bailey, J., Field, R. (2019). Challenges and opportunities for biogeography—What can we still learn from von Humboldt? Journal of Biogeography, 46(8), 1631-1642. https://doi.org/10.1111/jbi.13616
20. Stratton, J., Sundquist, J. (2022). A Variationist Sociolinguistic Analysis of Intensifiers in Oslo Norwegian. Cambridge University Press. Journal of Germanic Linguistics, 34(4), 385-419. DOI: https://doi.org/10.1017/S1470542722000022
21. Zhang, X., Austin, B., Ardasheva, Y. (2022). New Directions in L2 Self-Efficacy Research: Comparing Bifactor and Second-Order Models in the English Public Speaking Domain. Journal of Psycholinguistic Research. https://doi.org/10.1007/s10936-022-09910-7