Автор(и):
- Василишина Наталія Максимівна, ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0003-9998
DOI: https://doi.org/10.32782/2307-9770.2023.11.04.04
Мова статті: ENG
Анотація
У статті представлено теоретичні та експериментальні результати досліджень у галузі освіти. Постановка проблеми була зумовлена тим фактом, що віртуальна реальність (VR) представляє захоплюючий та інтерактивний досвід навчання, що дозволяє студентам більш ефективно та результативно осягати складні концепції та ідеї. Технологія VR дозволила викладачам розробляти широкий спектр навчальних програм, від віртуальних екскурсій до складних симуляцій, які можна використовувати для залучення студентів і допомоги їм у навчанні. Теорії та підходи до навчання мають важливе значення для розуміння того, як студенти навчаються та як розробити ефективний досвід навчання. Крім того, актуальність проведеного дослідження підтверджується тим, що сьогодні сучасні вимоги до підготовки спеціалістів зростають з кожним роком і включають не лише високий рівень знань і навичок у відповідній галузі, а й володіння іноземною мовою на відповідному рівні. Це пов’язано з тим, що сучасний фахівець отримує нову професійну інформацію з іноземних джерел. Вивчення сьогодні іноземних мов сприяє реалізації таких сфер професійної діяльності, як ознайомлення з новими технологіями, науковими гіпотезами, видатними інноваціями в галузі техніки; налагодження контактів з іноземними партнерами, компаніями, підприємствами, навчальними закладами; підвищення рівня професійної компетентності спеціалістів. Володіння іноземною мовою – це вже не ознака престижу, а необхідність сучасного фахівця. Основна мета педагогічного дослідження – продемонструвати альтернативну методику професійної підготовки майбутніх спеціалістів шляхом застосування технологій віртуальної реальності у навчанні студентів магістратури в рамках вивчення дисципліни «Ділова англійська мова» (на основі ділової гри Simulation Outfit Business Game). Як результат, були окреслені такі завдання, зокрема: по-перше, дати теоретичний огляд сутності, переваг і недоліків VR навчання; по-друге, провести прикладний аналіз навчання VR в рамках ігрових модулів (обов’язки та відповідальність у ланцюгу поставок; прогнозування та контракти; людські ресурси та планування потенціалу) і, по-третє, співвіднести кожен визначений навчальний модуль із бізнес-теоріями, надавши коротку презентацію кожної з них. Результати наукової роботи показали, що VR навчання має багато переваг для професійної підготовки: одна з головних переваг полягає в тому, що вона забезпечує більш захоплюючий і привабливий досвід навчання; VR може транспортувати здобувачів вищої освіти у важкодоступні місця, наприклад на виробництво одягу; студенти можуть краще зрозуміти предмет і залучитися до навчального матеріалу, коли їм надається унікальна перспектива.
Ключові слова
віртуальна реальність, метод VR студенти магістратури, ділова англійська мова, бізнес-гра Simulation Outfit, професійна підготовка, кваліфікація, обов’язки, освітні теорії, віртуальна реальність в освіті
Бібліографічні посилання
1. Abbas, Z., Umer, M., Odeh, M., McClatchey, R., Ali, A., Farooq, A. (2005). A semantic grid-based e-learning framework (SELF). In Proceedings of the CCGrid 2005. IEEE International Symposium on Cluster Computing and the Grid 2005, CWL, UK, 9–12 May 2005; Volume 1, pp. 11–18.
2. Alemán de la Garza L., Gómez Zermeño M., MochizukWe Y., Bruillard E., AnichinWe A., Antal P., Beaune A., Bruillard E., Burke D., & Henrique Cacique Braga P. (2019). Rethinking Pedagogy. Exploring the Potential of Digital Technology in Achieving Quality Education; UNESCO MGIEP: New Delhi, India. 659 p.
3. Akimova, L., Akimov, O., & Liakhovich, O. (2017). State regulation of foreign economic activity. Scientific Bulletin of Polissia, 4(12), P. 1, 98-103. DOI: 10.25140/2410-9576-2017-1- 4(12)-98-103.
4. Amaral, A., Neave, G., Musselin, C., Maassen, P. (Eds.) (2009). European Integration and the Governance of Higher Education and Research. Springer Netherlands.
5. Arnold, J. Affect in language learning. Cambridge: Cambridge University Press. 2004.
6. Baroncelli, S., & Fornetti, R. (Eds.) (2014). Teaching and Learning the European Union: Traditional and Innovative Methods. Springer.
7. Bartram, B. (2017). International and Comparative Education: Contemporary Issues and Debates (The Routledge Education Studies Series). Routledge.
8. Bertaud, N., Vandystadt, N., & Waldstein, J. (2017). Future of Europe: towards a European Education Area by 2025. Press Release of the EC, 14 November 2017. Available at: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/IP_17_4521.
9. Bologna Process 2020 – The European Higher Education Area in the new decade. Communique of the Conference of European Ministers Responsible for Higher Education. Leuven and Leuven-la-Neuve, 28-29 April [Electronic resource]. Available at: http://europa.eu/rapid/press-release_IP-09-675_en.htm
10. Brinia, V., & Davim, J. (2020). Designing an Innovative Pedagogy for Sustainable Development in Higher Education. CRC Press.
11. Broughton, G. Teaching English as a Foreign Language. 2nded. London: Routledge, 2014.
12. Brown, H. Principles of language learning and teaching. New Jersey: Prentice Hall. 2000
13. Carvalho, A., et al. (2020). Pedagogical innovation in higher education and active learning methodologies – a case study. Education and Training. Available at: https://comum.rcaap.pt/bitstream/10400.26/35831/1/Pedagogical.pdf
14. Creemers, B.P., & Kyriakides, L. (2008). The Dynamics of Educational Effectiveness: A Contribution to Policy, Practice and Theory in Contemporary Schools. Routledge.
15. Ellis, A., & Bond, J. (2016). Research on Educational Innovations. London, Routledge.
16. Knight, J., Wit, H. (2018). Internationalization of Higher Education: Past and Future. International Higher Education, 95, 2–4. Available at: https://ejournals.bc.edu/index.php/ihe/article/view/10715/9188.
17. Li, D., & Ching-Yeh, T. (2020). Antecedents of Employees’ Goal Orientation and the Effects of Goal Orientation on ELearning Outcomes: The Roles of Intra-Organizational Environment. Sustainability, 12(11): 47 – 59.
18. Midraji, S. (2003). Effective factors and ESL. Learning. Proceedings of the 5th and 6th current trends in English language testing Dubai, U.A.E: TESOL Arabia. 19−32.
19. Novosad, Gh. (2016). Internationalization of Higher Education: Foreign Students in Ukraine (2015–2016). Available at: http://elartu.tntu.edu.ua/ bitstream/123456789/16939/2/ Conf_2016_Novosad_G-Internationalization_of_higher_26-28.pdf
20. OECD (2019), Education at a Glance 2019: OECD Indicators, OECD Publishing. Paris, Available at: https://doi.org/10.1787/f8d7880den.
21. Vy, D., Huynh, P., Quyen, L., To, N., Ngoc, B. (2020). ELearning Evolution and Development from the Perspectives of Technology, Education, and Economy. Research in World Economy, 11. P. 11 – 35.
22. Zakon Ukrainy “Pro informatsiiu” (1992). http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2657-12.
23. Zakon Ukrainy “Pro Kontseptsiiu NatsionalnoWe prohramy informatyzatsiWe (2008). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/75/98-%D0%B2%D1%80#Text.
24. Widyanti, A., Hasudungan, S., & Park, J. (2020). E-Learning readiness and perceived learning workload among students in an Indonesian university. Knowledge Management & E-Learning, 12(1). P. 18 – 29.