Автор(и):
- Бересток Ольга Володимирівна, ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7912-9592
DOI: https://doi.org/10.32782/2307-9770.2024.12.01.04
Мова статті: ENG
Анотація
У статті розглядається вплив умов проживання вітчизняних та іноземних студентів вищого навчального закладу на їхній емоційний стан. Окреслено завдання дослідження важливості емоційного аспекту, що впливає на безпечне освітнє середовище за різних обставин, концептуалізації фундаментальної категорії «безпека» та зміщення акценту з її статичного розуміння на динамічне. Висвітлено провідні наукові підходи до створення психологічної безпеки особистості, зокрема емоційної складової. Визначено основну мету даної роботи, яка включає сутність емоційної складової психологічної безпеки та захищеності освітнього середовища, чинники негативного впливу на його суб’єкти та умови формування психологічно безпечного освітнього середовища. Згадано зовнішні та внутрішні впливи, які можуть викликати як позитивні результати, так і деструктивні загрози, небезпеки та ризики. Виділено травматичні ситуації, які прямо чи опосередковано можуть впливати на емоційний стан особистості. Описано організацію експерименту та отримання результатів з використанням теоретичних, емпіричних та евристичних методів. Представлено теоретичні основи дослідження, зокрема психолого-педагогічну літературу, а також опрацювання матеріалу, необхідного для розробки співбесід та анкетування, що використовуються для отримання результатів дослідження. Згадуються деякі режими електронного навчання та цифрові платформи, реалізовані для збору, обробки та аналізу даних. Розраховано та проаналізовано досягнення експерименту, зазначеного в дослідженні. Оцінено тематичне дослідження, проведене на базі факультетів Сумського національного аграрного університету, Україна. Виділено фокус дослідження, проведеного на базі двох експериментальних груп вітчизняних (ВС), включаючи біженців, та іноземних (ІС) студентів першого та другого курсу, які навчаються в університеті. Підкреслено вплив психологічного аспекту на психічний, емоційний, соціальний або поведінковий і духовний виміри безпечного освітнього середовища як частини життєвого середовища. Наголошується на психологічній безпеці в навчальних закладах, що залежить від обставин, з якими доводиться стикатися учасникам. Охарактеризовано особливості позитивного освітнього середовища, такі як: безпечна, доброзичлива атмосфера, відчуття спорідненості, довіра між студентами та викладачами. Описано психологічно безпечне освітнє середовище, яке дає учням можливість відчувати себе в безпеці робити помилки, йти на ризик для подальшого навчання та мислення та звертатися за допомогою та підтримкою, коли це необхідно. Надано засади формування підтримки різноманіття та емоційного благополуччя студентів освітніх закладів шляхом створення психологічно безпечного середовища.
Ключові слова
життєве середовище, негативні явища, персоналізований досвід, психологічне насильство, емоційний аспект
Бібліографічні посилання
1. Adler, A. (2013). The Science of Living (Psychology Revivals). Routledge, 63-95. https://doi.org/10.4324/9780203386750
2. Adler, A. (2013). Understanding Human Nature (Psychology Revivals). Routledge,157-180. https://doi.org/10.4324/9780203438831
3. Burnes, B., Cooke, B. (2013). Kurt Lewin’s Field Theory: A Review and Re-evaluation. International Journal of Management Reviews, 15 (4), 408–425. https://doi.org/10.1111/j.1468-2370.2012.00348.x. S2CID 142831688
4. Cote, J. (2018). The Enduring Usefulness of Erikson’s Concept of the Identity Crisis in the 21st Century: An Analysis of Student Mental Health Concerns. The University of Western Ontario, 18(4):1-13. https://doi.org/10.1080/15283488.2018.1524328
5. Dangmann, C., Solberg, Q., Andersen, P. (2021). Health-related Quality of Life in Refugee Youth and the Mediating Role of Mental Distress and Post-Migration Stressors. Qual Life Res. 30(8):2287–97. https://doi.org/10.1007/s11136-021-02811-7
6. Deaton, S. (2015). Social Learning Theory in the Age of Social Media: Implications for Educational Practitioners. Journal of Educational Technology, 12(1), 1-6. https://doi.org/10.26634/JET.12.1.3430
7. Edmondson, A., Higgins, M., Singer, S., Weiner, J. (2016). Understanding Psychological Safety in Health Care and Education Organizations: A Comparative Perspective. Research in Human Development, 13(1), 65–83. https://doi.org/10.1080/15427609.2016.1141280
8. Groves, O., O’Shea, S. (2019). Learning to ‘Be’ a University Student: First in Family Students Negotiating Membership of the University Community. International Journal of Educational Research, 98:48-54. https://doi.org/10.1016/j.ijer.2019.08.014.
9. Holubnycha, L. (2016). Case Studies as One of the Communication Methods of Foreign Language Teaching Law Students. Problems of Legality, 135,245–253. https://doi.org/10.21564/2414-990x.135.78232
10. Kotsur, N., Tovkun, L. (2023). Formation of the Psychological Safety of the Educational Environment in the Conditions of the russian-Ukrainian war. European humanities studies: state and society, 1(1), 56-73. https://doi.org/10.38014/ehs-ss.2023.1.04
11. Kovalchuk, Z., Piletska, L. (2022). Psykholohichni aspekty formuvannya psykholohichnoyi bezpeky osobystosti v osvitnomu seredovyshchi u formati yiyi psykhichnoho zdorovya. URL: https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/4504 (accessed 10.12.2023).
12. Leigland, S. (2010). Functions of Research in Radical Behaviorism for the Further Development of Behavior Analysis. The Behavior Analyst, 33, 207-222. https://doi.org/10.1007/BF03392220
13. Levis, B., Sun, Y., He, C., Wu, Y., Krishnan, A., Bhandari, P. (2020). Accuracy of the PHQ-2 Alone and in Combination with the PHQ-9 for Screening to Detect Major Depression. Systematic Review and Meta-analysis. JAMA,323(22), 2290. https://doi.org/10.1001/jama.2020.6504
14. Maddi, S. (1994). Hardiness and Mental Health. Journal of Personality Assessment, 63 (2): 265-274. https://doi.org/10.1207/s15327752jpa6302_6
15. Maddi, S., Khoshaba, D., Harvey, R. (2011). The Personality Construct of Hardiness, V: Relationships with the Construction of Existential Meaning in Life. Journal of Humanistic Psychology, 51(3):369-388. https://doi.org/10.1177/0022167810388941
16. Marin, M., Lord, C., Andrews, J., Juster, R., Sindi, S., Arsenault-Lapierre, G., Fiocco, A., Lupien, S. (2011). Chronic Stress, Cognitive Functioning and Mental Health. Neurobiology of learning and memory, 1;96(4):583-95. https://doi.org/ 10.1016/j.nlm.2011.02.016
17. Mofatteh, M.(2021). Risk Factors Associated with Stress, Anxiety, and Depression Among University Undergraduate Students. AIMS Public health, 8(1): 36–65.doi: 10.3934/publichealth.2021004
18. Opanasenko, Y., Novikova, V. (2022). Distance Learning in Higher Education: The Experience of the Covid-19 Pandemic and War in Ukraine. Educational Challenges, 27(2), 151-168. https://doi.org/10.34142/2709-7986.2022.27.2.11
19. Overskeid, G. (2018). Do We Need the Environment to Explain Operant Behavior? Frontiers in Psychology, 9, 302037. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.00373
20. Palmer, D. (2011). Consideration of Private Events is Required in a Comprehensive Science of Behavior. The Behavior Analyst, 34, 201-207. https://doi.org/10.1007/BF03392250
21. Popovych, I., Kononenko, O., Kononenko, A., Stynska, V., Kravets, N., Piletska, L. Blynova, O. (2020). Research of the Relationship between Existential Anxiety and the Sense of Personality’s Existence. Revista Inclusiones, 7, 41-59. https://doi.org/10.32999/KSU2663-970Х
22. Ryan, R., Frederick, C. (1997). On Energy, Personality, and Health: Subjective Vitality as a Dynamic Reflection of Well-being. Journal of Personality, 65: 529-565. https://doi.org/10.1111/j.1467-6494. 1997.tb00326.x
23. Seager, M. (2022).Emotional Introspection. Consciousness and Cognition,11(4), 666-687. https://doi.org/10.1016/S1053-8100(02)00027-2
24. The mental health effects of war: backed by science. URL: https://healthcare.utah.edu/hmhi/news/2022/03/mental-health-effects (accessed 10.12.2023).
25. Turner, S., Harder N. (2018). Psychological Safe Environment: a Concept Analysis. Clinical Simulation in Nursing, 18:47-55. https://doi.org/10.1016/j.ecns.2018.02.004