Автор(и):
- Бересток Ольга Володимирівна, ORCID: 0000-0001-7912-9592
DOI: https://doi.org/10.32782/2307-9770.2024.12.04.02
Мова статті: ENG
Анотація
У статті розглядаються емоційний інтелект та емоційна грамотність як найважливіші складові емоційного компонента, що використовуються в процесі навчання і спрямовані на створення позитивного фону для успішного розвитку професійних навичок студента. Представлено детальний опис основних характеристик емоційного інтелекту та емоційної грамотності, наданий відомими дослідниками. Відзначається когнітивно-психологічна теорія, яка досліджує, як різні стимули, фізіологічні зміни в організмі і оцінка індивідом поточної ситуації з точки зору своїх потреб та інтересів, а також минулого досвіду впливають на емоції. Обговорюється диспозиційна теорія таких рис емоційного інтелекту, як самоконтроль, оптимізм, впевненість у собі, емоційна виразність та адаптивність. Сформульована мета емоційної грамотності, яка полягає у навчанні людей, як ефективніше взаємодіяти в соціальних ситуаціях. Виділяються самосвідомість і розуміння власних сильних і слабких сторін, а також здатність розрізняти власні почуття і думки, як основу внутрішніх особистісних рис. Наведено приклади емоційної грамотності, що включають психологічну стійкість до емоційного впливу, емоційну рівновагу, стійкість до стресу і оптимістичний погляд на світ. Встановлено зв’язок між поняттями “емоційний інтелект” та “емоційна грамотність”, усвідомленим підвищенням соціальної та емоційної компетентності в області контролю емоційних реакцій і регуляції поведінки в різних соціальних і реальних контекстах. Особлива увага приділяється соціальному інтелекту як частині ширшої концепції здатності розуміти інших і вміти з ними поводитись. Визначено терміни, які впливають на соціальний аспект навчальної діяльності студентів і запропоновано стратегії для включення деяких стандартів емоційної грамотності в навчальну програму в рамках вищого навчального закладу. Показано взаємозв’язок між афективним (емоційним) та інтелектуальним (раціональним) рівнями емоційного інтелекту. Представлена концепція виникнення емоцій, що пов’язані зі схильністю до переживання, фізіологічними змінами і поведінкою. Проаналізовано результати емпіричного дослідження, спрямованого на встановлення емоційного інтелекту в досліджуваній групі студентів з високим і низьким рівнем емоційної культури. Наведено відмінні ознаки високого і низького рівня емоційного інтелекту і їх залежність від психоемоційного стану людини. Оскільки емоційний інтелект і емоційна грамотність є важливими елементами, які тісно пов’язані з повноцінним і гармонійним розвитком особистості, підкреслюється необхідність розробки особистісних і професійних програм і навчальних планів для зміцнення успішних взаємин і підтримки емоційної складової, спрямованих на створення позитивної і продуктивної навчального середовища у закладах вищої освіти.
Ключові слова
емоційний інтелект, емоційна грамотність, стійкість до стресу, соціальний аспект, емпатія, продуктивне освітнє середовище.
Бібліографічні посилання
1. Ahmed, M. (2019). Emotional Intelligence Is Synergy in Intelligence. Psychology, 6, 447-455. Doi: 10.4236/psych.2015.64042.
2. Alabbasi, A., Ahmed M., Alaa Eldin, A., Ziegler, A. (2020). Are gifted students more emotionally intelligent than their non-gifted peers? A meta-analysis. High Ability Studies, 32,189–217. Doi: full/10.1080/13598139.2020.1770704
3. Alegre, A., Pérez-Escoda, N., López-Cassá, E. (2019). The Relationship between Trait Emotional Intelligence and Personality. Is Trait EI Really Anchored within the Big Five, Big Two and Big One Frameworks? Frontiers in Psychology, 10, 866. Doi: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.00866.
4. Bru-Luna, L., Martí-Vilar, M., Merino-Soto, C., Cervera-Santiago, J. (2021). Emotional Intelligence Measures. A Systematic Review. Healthcare, 9, 1696. Doi: https://doi.org/10.3390/healthcare9121696
5. Burghardt, G. (2019). A Place for Emotions in Behavior Systems Research. Behavioral Processes, 166, 103881. DOI: 10.1016/j.beproc.2019.06.004
6. Chen, Y., Canli, T. (2022). A function of the Big Five personality traits from a systematic review and meta-analysis. Personality and Neuroscience, 5,1–28. DOI: 10.1017/pen.2021.5ISBN: 2513-9886
7. Daderman, A., Hjalmarsson, A. (2022). Relationship between Emotional Intelligence, Personality, and Self-Perceived Individual Work Performance: A Cross-Sectional Study on the Swedish Version of TEIQue-SF. Current Psychology, 41, 2558-2573. Doi: https://doi.org/10.1007/s12144-020-00753-w.
8. Gian, V. (2024). Caprara Personality Revisited: A Posthumous Tribute to Albert Bandura and David Magnusson. European Review. Doi: 10.1017/S1062798724000176.
9. Hasibuan, R., Irwandi, I. (2024). Correlation Between Emotional Intelligence and Students’ Achievement in Learning English. JADEs Journal of Academia in English Education, 5(1),74-90. Doi: 10.32505/jades.v5i1.7638.
10. Kaplan, D. (2019) Emotional Intelligence in Instructional Design and Education. Psychology, 10, 132-139. Doi: 10.4236/psych.2019.102011.
11. Karpenko, Y. (2019). Conceptual Potential of Positive Psychoterapy in Studying Emotional Intelligence of an Individual. Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series Psychology, 66, 24-29. Doi: https://doi.org/10.26565/2225-7756-2019-66-02 [in Ukrainian].
12. Khalid, M., Zartashia, K. (2024). Effect of Emotional Intelligence and Self-concept on Academic Performance: A Systematic Review of Cross-Cultural Research. Bulletin of Business and Economics (BBE), 13(2),189-199. Doi: 10.61506/01.00315.
13. Kihlstrom, J., Cantor, N. (2019). Social Intelligence. The Cambridge Handbook of Intelligence, 756-779. Doi: 10.1017/9781108770422.032.
14. Lumbantobing, R. (2020). The Relationship between Self-Concept and Emotional Intelligence. Atlantis Press, 69-74. Doi: https://doi.org/10.2991/assehr.k.200311.014.
15. McAdams, D., Trzesniewski, K., Lilgendahl, J., Benet-Martinez, V., Robins, R. (2021). Self and Identity in Personality Psychology. Personality Science, 2, 1-20. Doi: https://doi.org/10.5964/ps.6035.
16. Munevar, G. (2024). Feyerabend, Plato and Aristotle. Feyerabend in Dialogue, 21-31. Doi: 10.1007/978-3-031-71938-7_2.
17. Murphy, S. A., Fisher, P. A., & Robie, C. (2021). International comparison of gender differences in the five- factor model of personality: An investigation across 105 countries. Journal of Research in Personality, 90, 104047. Doi: https://doi.org/10.1016/j.jrp.2020.104047.
18. Praditsang, M., Walters, T., Zahyah, H. (2024). The Relationship among Emotional Intelligence, Social Intelligence and Learning Behavior. Asian Social Science, 11(13),98-98. Doi: 10.5539/ass.v11n13p98.
19. Scott, D. (2024). Contemplation and Society in Plato and Aristotle. Doi: 10.1017/9781009372602.
20. Soares, L. (2023). Psychology. The Science of Human Behavior – a Historical Perspective. Diversitas Journal. Doi: 10.48017/dj.v8i3.2567.
21. Stasiuk, M. (2019). Methods of research of emotional intelligence. Integration of traditional and innovation processes in modern pedagogy and psychology: collective monograph. Liha-Pres, 97-116 [in Ukrainian].
22. Yurchuk, S., Lyashch, Y. (2024). The relationship between emotional intelligence and stress resistance of the individual. Personality and Environmental Issues, 3(1),44-49. Doi: 10.31652/2786-6033-2024-3(1)-44-49.
23. Zell, E., Lesick, T. (2022). Big Five Personality Traits and Performance: A Quantitative Synthesis of 50+ Meta-Analyses. Journal of Personality, 90, 559-573. Doi: https://doi.org/10.1111/jopy.12683.