Автор(и):
- Бересток Ольга Володимирівна, ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7912-9592
DOI: https://doi.org/10.32782/2307-9770.2025.13.01.03
Мова статті: ENG
Анотація
У статті йдеться про впровадження змішаного навчання у вищих навчальних закладах в умовах війни в Україні. Підкреслено ефективність інтеграції змішаного навчання з акцентом на її фундаментальних особливостях в умовах воєнної України на сучасному етапі. Відзначено мотивацію педагогів закладів освіти, спрямовану на впровадження нових методів і підходів змішаного навчання, які можуть сприяти підвищенню якості освіти з використанням інформаційно-комунікаційних технологій для сприяння співпраці між усіма учасниками освітнього процесу. Визначено розгляд теоретичних засад та практичних аспектів застосування змішаного навчання в сучасних умовах. Представлено аналіз викликів, пов’язаних з умовами війни, таких як зруйнована інфраструктура, відключення електроенергії, переміщення студентів і викладачів, а також психологічні стресові фактори. Описано дослідження адаптивності українських вищих навчальних закладів щодо впровадження змішаного навчання. Висвітлюються найкращі практики та інноваційні підходи, які використовуються університетами для підтримки академічної якості під час війни. Розглянуто гнучке планування (ГП), гібридне відвідування (ГВ), психологічна підтримка (ПП) і військова готовність (ВГ), які стали важливими компонентами змішаного навчання, гарантуючи продовження навчання навіть у разі перебоїв з електроенергією, переміщення та проблем безпеки. Окреслено гнучкі терміни та модульні курси, які є особливостями ГП, що можуть забезпечити досягнення балансу між освітою та потребами виживання. З огляду на перебої в електропостачанні, дислокації та загрози безпеці, представлено гібридне відвідування (ГВ), що забезпечує студентам і викладачам безперервність, доступність і безпеку. Обговорюються схеми змішаного навчання, які включають психологічну підтримку (ПП) і гарантують стійкість, зменшують травми та створюють сприятливе навчальне середовище. Запропоновано найпопулярніші способи подолання стресових факторів, пов’язаних із війною, які варто запровадити у ВНЗ, як-от онлайн-консультування, семінари зі стрес-менеджменту, травма-інформовані практики викладання. Згадується прагнення української влади зберегти основні навчальні предмети, одночасно інтегруючи оборонну підготовку та збалансовуючи цивільну та військову освіту. Наведено результати опитування, які свідчать про те, що гнучкий графік, гібридне відвідування, психологічна підтримка та військова освіта у змішаному режимі навчання є не просто зручністю, а необхідністю у воєнній Україні. Обговорюються рекомендації щодо підтримки та вдосконалення моделей змішаного навчання в кризових ситуаціях.
Ключові слова
змішане навчання, вища освіта, воєнний час, якість освіти, інноваційні підходи
Бібліографічні посилання
1. Balolong, M. (2022). Challenges of Blended Learning: A Phenomenological Inquiry. http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4103847
2. Baral, G., & Baral R. S. (2021). E-learning: a Modality of Medical Education in the Period of Crisis. Journal of Nepal Health Research Council, 18(4). 776–778. https://doi.org/10.33314/jnhrc.v18i4.2767
3. Batista-Toledo, S., & Gavilan, D. (2022). Implementation of Blended Learning during COVID-19. Encyclopedia, 2(4). 1763–1772. https://doi.org/10.3390/encyclopedia2040121
4. Bozkurt, A., Jung, I., Xiao, J., et al. (2020). A global outlook to the interruption of education due to COVID-19 pandemic: Navigating in a time of uncertainty and crisis. Asian Journal of Distance Education, 15(1), 1-126. https://doi.org/10.5281/zenodo.3878572
5. Dearnley, C. (2003). Student support in open learning: Sustaining the process. The International Review of Research in Open and Distributed Learning, 4(1), 20. https://doi.org/10.19173/irrodl.v4i1.132
6. Dzhedzhera, K. (2023). Motivational factors for ensuring the quality of education in higher educational institutions in the context of distance learning. New pedagogical thought, 3(115). 31–35. https://doi.org/10.37026/2520-6427-2023-115-3-31-35
7. Garrison, D., Kanuka, H. (2004). Blended learning: Uncovering its transformative potential in higher education. The Internet and Higher Education, 7(2), 95–105. https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2004.02.001
8. Garrison, D., Vaughan, N. (2008). Blended Learning in Higher Education: Framework, Principles, and Guidelines. John Wiley & Sons, 13-30. http://dx.doi.org/10.1002/9781118269558
9. Ghazali, F. (2022). Towards an optimal blended learning model during disrupted education periods. Pegem Journal of Education and Instruction, 12(3). 97–105. https://doi.org/10.47750/pegegog.12.03.11
10. Holmberg, B. (2005). The evolution, principles and practices of distance education. Oldenburg, Germany: BIS-Verlag der Carl von Ossietzky Universität Oldenburg, 11,13-27. https://uol.de/en/c3l/research-development/asf-series/volume-11
11. Horn, M., Staker, H. (2014). Blended: Using Disruptive Innovation to Improve Schools. Jossey-Bass,115-120. http://hozekf.oerp.ir/sites/hozekf.oerp.ir
12. Hubackova, S., Semradova, I. (2016). Evaluation of blended learning. Procedia-Social and Behavioral Sciences, 217, 551-557. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2016.02.044
13. Keegan, D. (1995). Distance education technology for the new millennium Compressed video teaching. ZIFF Papiere 101. Inst. for Research into Distance Education, 25-28. https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED389931.pdf
14. Kilag, O. K., Obaner, E., Vidal, E., Castañares, J., Dumdum, J. N., & Hermosa, T. J. (2023). Optimizing Education: Building Blended Learning Curricula with LMS. Excellencia: International Multi-disciplinary Journal of Education (2994-9521), 1(4). 238–250. https://multijournals.org/index.php/excellencia- imje/article/view/54
15. Kumar, A. (2021). Blended Learning Tools and Practices: A Comprehensive Analysis. IEEE Access, 9. 85151–85197. : 97. https://doi.org/10.1109/ACCESS.2021.3085844
16. Linnik, O. (2023). Blended learning as a strategy for adapting the educational process at school before the war. Pedagogical education: Theory and practice. Psychology. Pedagogy, 39 (1). 25–32. Pedagogical education: Theory and practice. Psychology. Pedagogy, 39 (1). 25–32. https://doi.org/10.28925/2311–2409.2023.394
17. Ma’arop, A., Embi, M. (2016). Implementation of Blended Learning in Higher Learning Institutions: A Review of the Literature. International Education Studies, 9 (3), 41-52. http://dx.doi.org/10.5539/ies.v9n3p41
18. Mae, C. E., Mae, G. S., Piolo, M., & Muico, E. J. G. (2023). Social Media as a Supplemental Tool in Blended Learning. Journal of Media, Culture and Communication (JMCC), 3(01). 7–13. https://doi.org/10.55529/jmcc.31.7.13
19. Martín-García, A. V. (2020). Blended learning: convergence between technology and pedagogy. Springer International Publishing. https://link.springer.com/book/10.1007/978-3-030-45781-5
20. Melnyk, A. I. (2022). Problems of using elements of distance learning under martial law. Bulletin of Kyiv National Linguistic University. Series Pedagogy and Psychology, 37. 64–75. https://doi.org/10.32589/2412-9283.37.2022.272900
21. Míguez-Álvarez, C., Crespo, B., Arce, E., Cuevas, M., & Regueiro, A. (2022). Blending learning as an approach in teaching sustainability. Interactive Learning Environments, 30(9). 1577–1592. DOI: https://doi.org/10.1080/10494820.2020.1734623
22. Polovko, O., Glotov, S. (2023). The educational process of Ukrainian university students following the full-scale Russian invasion. London Review of Education 21(1), 31. http://dx.doi.org/10.14324/LRE.21.1.31
23. Shelever O. V. (2022). Online education: prospects and problems in the context of military conflicts. Scientific Publications of the Department of Psychology, 49(2). 184–188. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/44110
24. Sher, V., Hatala, M., & Gašević, D. (2020). Analyzing the consistency in within-activity learning patterns in blended learning. Proceedings of the Tenth International Conference on Learning Analytics & Knowledge (LAK ’20). 1–10. https://doi.org/10.1145/3375462.3375470
25. Sherman M., Puhovskiy E., Kambalova Y., Kdyrova I. (2022). The future of distance education in war or the education of the future (the Ukrainian case study). Futurity Education, 2(3), P. 13–22 DOI: https://doi.org/10.57125/FED/2022.10.11.30
26. Simonson, M., Smaldino, S., Albright, M., & Zvacek, S. (2012). Teaching and Learning at a Distance: Foundations of Distance Education. IAP, 119-120. https://okt.kmf.uz.ua/atc/oktat-atc
27. Sliusarevskyi, M. M., & Hryhorovska, L. V. (2022). Psychological support of participants of the educational process in the conditions of war. Bulletin of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 4(1). https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4129
28. Snow, M., Alden-Rivers, B. (2019). Developing a framework for sustainable growth of flexible learning opportunities. Higher Education Pedagogies, 4(1),1-16. http://dx.doi.org/10.1080/23752696.2018.1564879
29. Solodchuk, A. (2023). The System of Blended Learning in Institutions of Higher Education in the Conditions of Martial Law in Ukraine. Humanities science current issues, 2(68),265-271. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863/68-2-39