Автор(и):
- Оксанич Ірина Григорівна, ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4570-711X
- Гринь Богдан Сергійович, ORCID: https://orcid.org/0009-0000-1422-6682
DOI: https://doi.org/10.32782/2307-9770.2025.13.03.02
Мова статті: UKR
Анотація
У статті здійснено теоретико-емпіричне дослідження феномену емпатійної міжособистісної взаємодії у юнацькому віці з позицій міждисциплінарного підходу, що поєднує психологічний аналіз та математичне моделювання. Актуальність роботи зумовлена зростанням ролі емпатії як ключового чинника ефективної соціальної взаємодії в умовах динамічних змін соціального середовища та цифровізації освітнього простору. Метою дослідження є розробка та емпірична верифікація кортежної моделі емпатійної міжособистісної взаємодії у юнацькому віці з подальшою формалізацією процесів її оцінювання. Емпатійна взаємодія розглядається як багатовимірна інтегративна структура, що включає когнітивний, афективний, поведінковий, рефлексивний та мотиваційно-ціннісний компоненти. Запропонована модель подана у вигляді кортежу, кожен елемент якого операціоналізовано через систему кількісних індикаторів. У межах емпіричного дослідження застосовано опитувальник на основі п’ятибальної шкали Лайкерта, методи описової статистики, кореляційний аналіз, факторний аналіз та t-критерій Стьюдента. Дослідження проведено на вибірці юнаків і дівчат віком 15–21 років. Отримані результати підтвердили п’ятифакторну структуру емпатійної міжособистісної взаємодії та її конструктну валідність. Виявлено статистично значущі відмінності у стратегіях міжособистісної взаємодії залежно від рівня розвитку емпатії. Розроблено уніфіковані алгоритми нормалізації, зважування та агрегації психодіагностичних даних, що створює підґрунтя для автоматизації процесу оцінювання емпатії. Практична значущість роботи полягає у можливості використання запропонованих моделей для розробки інформаційних систем психодіагностики та корекційно-розвивальних програм.
Ключові слова
емпатія, діагностика, міжособистісна взаємодія, юнацький вік, психологія, кортежна модель
Бібліографічні посилання
1. Бойко В. В. Енергія емоцій у спілкуванні: погляд на себе та на інших : монографія, 1996. 472 с.
2. Ільїн Є. П. Психологія спілкування та міжособистісних відносин : підручник, 2009. 576 с.
3. Гоулман Д. Емоційний інтелект : монографія, 2018. 512 с.
4. Роджерс К. Р. Становлення особистості : монографія, 2001. 416 с.
5. Райс Ф. Психологія підліткового та юнацького віку : підручник, 2000. 624 с.
6. Chinnathambi K. Learning React: A Hands-On Guide to Building Web Applications Using React and Redux : Addison-Wesley Professional, 2018. 320 с.
7. Banks A., Porcello E. Learning React: Modern Patterns for Developing React Apps : O’Reilly Media, 2020. 350 с.
8. Baron-Cohen S. Zero Degrees of Empathy: A New Theory of Human Cruelty : Allen Lane, 2011. 190 с.
9. Wieruch R. The Road to React: Your journey to master React.js in JavaScript : manual, 2021. 230 с.
10. Cantelon M., Harter M., Holowaychuk T. Node.js in Action : Manning Publications, 2017. 432 с.
11. Максименко С. Д. Генеза здійснення особистості : монографія, 2006. 240 с.
12. Максименко С. Д. Особистісний розвиток у юнацькому віці: психологічні механізми та чинники. Проблеми сучасної психології. 2016. № 33. С. 7–22. DOI: 10.32626/2227-6246.2016-33.7-22.
13. Помиткін Е. О. Емпатія як чинник міжособистісної взаємодії в освітньому середовищі. Психологія і особистість. 2018. № 2 (14). С. 98–108. DOI: 10.33989/2226-4078.2018.2.159540.
14. Штепа О. С. Психологічні особливості розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Психологія. 2019. № 67. С. 45–52. DOI: 10.26565/2225-7756-2019-67-06.
15. Карамушка Л. М., Бондарчук О. І. Соціально-психологічні чинники формування емпатійної поведінки студентської молоді. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2020. № 1 (18). С. 34–45. DOI: 10.31108/2.2020.1.18.4.
16. Boyatzis R. E., Goleman D., Rhee K. Clustering competence in emotional intelligence: Insights from the Emotional Competence Inventory. Handbook of Emotional Intelligence. San Francisco : Jossey-Bass, 2000. P. 343–362. DOI: 10.1002/9780470694269.ch21.
17. Davis M. H. Measuring individual differences in empathy: Evidence for a multidimensional approach. Journal of Personality and Social Psychology. 1983. Vol. 44, No. 1. P. 113–126. DOI: 10.1037/0022-3514.44.1.113.
18. Decety J., Jackson P. L. The functional architecture of human empathy. Behavioral and Cognitive Neuroscience Reviews. 2004. Vol. 3, No. 2. P. 71–100. DOI: 10.1177/1534582304267187.
19. Baron-Cohen S., Wheelwright S. The empathy quotient: An investigation of adults with Asperger syndrome or high functioning autism, and normal sex differences. Journal of Autism and Developmental Disorders. 2004. Vol. 34, No. 2. P. 163–175. DOI: 10.1023/B:JADD.0000022607.19833.00.
20. Eisenberg N., Miller P. A. The relation of empathy to prosocial and related behaviors. Psychological Bulletin. 1987. Vol. 101, No. 1. P. 91–119. DOI: 10.1037/0033-2909.101.1.91.
21. Zaki J., Ochsner K. N. The neuroscience of empathy: Progress, pitfalls and promise // Nature Neuroscience. 2012. Vol. 15, No. 5. P. 675–680. DOI: 10.1038/nn.3085.