Інтеграція цифрових інструментів у процесі викладання дисципліни «Англійська мова спеціальності» для майбутніх юристів у сучасній вищій освіті

Автор(и):

DOI: https://doi.org/10.32782/2307-9770.2026.14.02.01

Мова статті: ENG

Завантажити статтю

Анотація

У статті досліджується трансформаційний вплив інтеграції цифрових інструментів у навчальну програму з дисципліни «Англійська мова за професійним спрямуванням» (ESP) для студентів юридичних спеціальностей, зокрема аналізуються педагогічні зрушення, зафіксовані станом на початок 2026 року. На тлі стрімкої цифровізації юридичної професії, що характеризується поширенням смартконтрактів, юриспруденції на основі штучного інтелекту та цифрових активів, у дослідженні оцінюється перехід від традиційного механічного навчання до активного професійного моделювання. Застосовуючи змішаний дизайн дослідження за участю 120 студентів бакалаврату, робота порівнює результати традиційної контрольної групи та експериментальної групи, яка використовувала агентний ШІ (Agentic AI), платформи для спільної роботи над документами (Google Workspace) та імерсивні віртуальні юридичні клініки. Результати свідчать, що цифрова інтеграція значно покращує засвоєння лексики: експериментальна група продемонструвала на 35% вищий рівень запам’ятовування складної юридичної термінології. Крім того, використання спеціалізованих великих мовних моделей (LLMs) та інструментів автоматизованого складання документів сприяло розвитку навичок професійного письма та підвищенню залученості студентів, причому 88% учасників зазначили зростання рівня готовності до професійної діяльності. Водночас дослідження висвітлює критичні етичні обмеження, зокрема потенційне зниження здатності до самостійного критичного мислення, ризики для академічної доброчесності та проблему «чорної скриньки» в алгоритмах прийняття рішень ШІ. У статті зроблено висновок, що у 2026 році та в подальшому юридична англійська мова повинна пріоритезувати «технологічну грамотність» як ключову компетентність. Пропонується збалансована модель навчання, де ШІ виступає допоміжним інструментом, а не заміною когнітивного правового аналізу.

Ключові слова

юридична англійська мова, агентний штучний інтелект, віртуальні юридичні клініки, засвоєння лексики, академічна доброчесність, професійне моделювання

Бібліографічні посилання

  1. Xatamova, N., & Ashurov, J. (2024). The future of legal English learning: Integrating AI into ESP education. SPAST Reports, 1(7). https://doi.org/10.69848/sreports.v1i7.5081
  2. Mulaudzi, L. V., & Hamilton, J. (2025). Lecturer’s perspective on the role of AI in personalized learning: Benefits, challenges, and ethical considerations in higher education. Journal of Academic Ethics, 23(4), 1571–1591. https://doi.org/10.1007/s10805-025-09615-1
  3. Pham, V. P. H., Lian, A., Lian, A., & White, J. (Eds.). (2025). Empowering educators: Integrating AI tools for personalized language instruction. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-032-01348-4
  4. Bendeck Soto, J. H. (2024). Technology-enhanced approaches for teaching English to law students: Innovations and best practices. Ciencia Latina Revista Científica Multidisciplinar, 8(5), 4567–4592. https://doi.org/10.37811/cl_rcm.v8i5.13914
  5. Joint Research Centre. (2025). The specifics of preparing future lawyers for professional activity using digital services: A conceptual model. European Commission. Luxembourg.
  6. Lokshyna, O. (2019). Quality assurance of higher education under europeanization of ukraine. Continuing Professional Education: Theory and Practice, (3-4), 127–132. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2018.3-4.127132
  7. Macmillan Education Ukraine: catalogue. URL: macmillanukraine.com (Accessed: 02 June 2024)
  8. Farber, S. (2024). Harmonizing AI and human instruction in legal education. Assessment & Evaluation in Higher Education. https://doi.org/10.1080/09695958.2024.2430018
  9. McAllister, J., Wilson, L., Green, L., Baldwin, J., Simpson, M., & Edwards, S. (2019). Speech and language therapists’ views of continuing professional development for culturally and linguistically diverse practice. International Journal of Language & Communication Disorders, 54(1), 120–133. https://doi.org/10.1111/1460-6984.12428
  10. Lew, R. (2013). Online dictionaries of English. In C. A. Chapelle (Ed.), The Encyclopedia of Applied Linguistics. https://doi.org/10.1002/9781405198431.wbeal0858
  11. Martynenko , S. . (2023). The impact of digitalization on modeling the educational space of a higher education institution. Continuing Professional Education: Theory and Practice, 77(4), 88–96. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2023.4.7
  12. Nhac, T.-H. (2023). Enhancing legal English skills for law students through simulation-based activities. International Journal of Learning, Teaching and Educational Research, 22(9), 533–549. https://doi.org/10.26803/ijlter.22.9.29
  13. Lew, R., & de Schryver, G.-M. (2014). Dictionary users in the digital revolution. International Journal of Lexicography, 27(4), 341–359. https://doi.org/10.1093/ijl/ecu011
  14. De Jong, J., Steinberg, J., Stankov, L., & Paek, P. (2009). Measuring the development of professional English capability by means of a computerized test. Language Testing, 26(3), 329–340. https://doi.org/10.1177/0265532209104660
  15. DeJong, J., Mayor, M., & Galaczi, E. (2016). Developing standards-based assessments for English language learners. Pearson Research Report. https://doi.org/10.13140/RG.2.2.13051.08482
  16. Succi, C., & Canovi, M. (2020). Soft skills to enhance graduate employability: Comparing students and employers’ perceptions. Studies in Higher Education, 45(9), 1834–1847. https://doi.org/10.1080/03075079.2019.1585420
  17. Yang, N., Chen, Y., & Platt, S. K. (2025). Bridging the gap: AI technology competence in contemporary legal education. Journal of Education and Work, 38(1–4), 1–16. https://doi.org/10.1080/13639080.2025.2592192
  18. Hyland, K. (2019). Second language writing. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781108635547
  19. Swan, M. (2018). Applied linguistics: A consumer’s view. Language Teaching, 51(2), 246–261. https://doi.org/10.1017/S0261444817000364
  20. Aliyeva, G. B. (2023). The use of e-learning tools for teaching English in high school. E-Learning Innovations Journal, 1(2), 39–67. https://doi.org/10.57125/ELIJ.2023.09.25.03
  21. Aidinlis, S. (2024). In for the long ride? Law and technology education in the UK and its implications for pursuing responsible tech careers. The Law Teacher, 58(4), 234–254. https://doi.org/10.1080/03069400.2024.2336882
  22. Vasylyshyna, N., Boryn, G., Ponomarova, M., Sarkisian, T., Gomolska, L., Kupin, A., & Holinska, T. (2023). Involving Ukrainian university students in English-language multicultural events and projects in the conditions of global international educational cooperation within the framework of the tasks of intercultural psychology and features of brand communications in higher school education. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 13(2, Special Issue XXXVII), 112–119.
  23. Vasylyshyna, N., Skyrda, T., & Lazorenko, N. (2024). Legal perspective on artificial intelligence and academic integrity within university education process participants’ research activity: New possibilities along with new limitations. Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Humanitas. Zarządzanie, 25(4), 65–80. https://doi.org/10.5604/01.3001.0054.9722
  24. Vasylyshyna, N., Vakulyk, I., Vyselko, A., Lakhmotova, Y., & Ponomarova, M. (2023). Organization of students’ independent work within studying English in modern digitalized educational conditions: China and Europe comparative context. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 13(2, Special Issue XXXV), 63–74.
  25. Vasylyshyna, N., Vyselko, A., Zavizion, K., Kalashnykova, L., & Horska, O. (2023). Innovation in professional training of university undergraduates in Ukraine within the context of new educational realities. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 13(1, Special Issue XXXIV), 177–183.
  26. Verina, N., & Titko, J. (2019). Digital transformation: Conceptual framework. In Contemporary Issues in Business, Management and Economics Engineering ’2019 (Article cibmee.2019.073). Vilnius Gediminas Technical University. https://doi.org/10.3846/cibmee.2019.073
  27. Vieru, D. (2015). Towards a multi-dimensional model of digital competence in small- and medium-sized enterprises. In M. Khosrow-Pour (Ed.), Encyclopedia of information science and technology (3rd ed., pp. 6715–6725). IGI Global. https://doi.org/10.4018/978-1-4666-5888-2.ch660
  28. Vuorikari, R., Kluzer, S., & Punie, Y. (2022). DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens: With new examples of knowledge, skills and attitudes. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2760/115376
  29. Makukhina, S. V. (2025). Teaching English for specific purposes for future lawyers. Pedahohichna innovatyka: suchasnist ta perspektyvy, (10). https://doi.org/10.32782/ped-uzhnu/2025-10-23