Автор(и):
- Беспарточна, Олена Іванівна, ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8210-314X
DOI: https://doi.org/10.32782/2307-9770.2026.14.02.05
Мова статті: UKR
Анотація
У статті розглядаються особливості використання інформаційних та цифрових технологій у професійній підготовці майбутніх магістрів за напрямом A1 «Освіта» у країнах Європейського Союзу. Актуальність дослідження зумовлена активною цифровою трансформацією вищої освіти, зростаючою роллю інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі, а також необхідністю модернізації системи підготовки педагогів відповідно до європейських стандартів та вимог цифрового суспільства. Дослідження зосереджується на аналізі сучасних підходів до професійної підготовки майбутніх педагогів у Польщі, Литві, Словаччині та Німеччині, де цифрові технології активно інтегруються в освітні програми, педагогічну практику та системи безперервного професійного розвитку. У дослідженні висвітлено основні тенденції розвитку магістерських освітніх програм в умовах цифровізації, зокрема впровадження компетентнісних підходів, інтеграцію змішаного та дистанційного навчання, розвиток цифрової грамотності, використання систем управління навчанням та розширення можливостей академічної мобільності. Значна увага приділяється ролі цифрових освітніх платформ, електронних ресурсів, засобів онлайн-комунікації та інноваційних педагогічних технологій у формуванні професійних компетентностей майбутніх педагогів. У дослідженні також аналізується вплив європейських освітніх стратегій та Болонського процесу на модернізацію систем підготовки педагогів у вибраних країнах. Методологічна основа дослідження включає теоретичний аналіз, методи порівняльної педагогіки, контент-аналіз наукових публікацій та офіційних освітніх документів, а також узагальнення та систематизацію наукової інформації, пов’язаної з цифровою трансформацією у вищій освіті. Порівняльний аналіз дав змогу виявити як загальні європейські тенденції, так і національні особливості в організації професійної підготовки майбутніх магістрів освіти. Встановлено, що всі проаналізовані країни активно впроваджують цифрові технології у вищу освіту; проте кожна країна зберігає власні освітні традиції, організаційні структури та моделі педагогічної підготовки. Результати дослідження свідчать, що професійна підготовка майбутніх магістрів освіти в країнах Європейського Союзу дедалі більше орієнтується на розвиток цифрових компетентностей, практичну підготовку, навчання протягом усього життя та адаптацію освітніх програм до вимог сучасного інформаційного суспільства. У статті підкреслюється, що досвід Польщі, Литви, Словаччини та Німеччини може бути цінним для вдосконалення системи педагогічної освіти в Україні, зокрема у сферах модернізації навчальних програм, впровадження цифрової педагогіки, посилення академічної мобільності та розвитку інноваційних освітніх середовищ. Наукова новизна дослідження полягає у порівняльному аналізі цифрової трансформації систем підготовки педагогів у кількох європейських країнах та у визначенні перспективних підходів до інтеграції цифрових компетентностей у магістерські освітні програми. Практичне значення дослідження пов’язане з можливістю застосування європейського досвіду для модернізації вищої педагогічної освіти в Україні в умовах цифровізації освіти та європейської інтеграції.
Ключові слова
цифрова трансформація освіти; підготовка викладачів; професійні компетентності; змішане навчання; академічна мобільність; цифрова педагогіка, майбутні педагоги
Бібліографічні посилання
1. Bond M., Bedenlier S., Marín V. I., Händel M. Emergency Remote Teaching in Higher Education: Mapping the First Global Online Semester / International Journal of Educational Technology in Higher Education. 2021. Vol. 18, No. 1. Article 50. DOI: https://doi.org/10.1186/s41239-021-00282-x
2. Bomba L. Blended Learning and Lifelong Learning of Teachers in the Post-Communist Society in Slovakia / International Journal of Continuing Engineering Education and Life-Long Learning. 2014. Vol. 24, No. 3/4. DOI: https://doi.org/10.1504/IJCEELL.2014.063103
3. Fernández-Batanero J. M., Montenegro-Rueda M., Fernández-Cerero J., García-Martínez I. Digital Competences for Teacher Professional Development: Systematic Review / European Journal of Teacher Education. 2022. Vol. 45, No. 4. P. 513–531. DOI: https://doi.org/10.1080/02619768.2020.1827389
4. Cabero-Almenara J., Gutiérrez-Castillo J. J., Palacios-Rodríguez A., Barroso-Osuna J. Development of the Teacher Digital Competence Validation of DigCompEdu Check-In Questionnaire in the University Context of Andalusia (Spain) / Sustainability. 2020. Vol. 12, No. 15. Article 6094. DOI: https://doi.org/10.3390/su12156094
5. Caena F. Teacher Competence Frameworks in Europe: Policy-as-Discourse and Policy-as-Practice / European Journal of Education. 2014. Vol. 49, No. 3. P. 311–331. DOI: https://doi.org/10.1111/ejed.12088
6. Castañeda L., Esteve F., Adell J. Why Is It Necessary to Rethink Teacher Digital Competence for Teacher Education in the 21st Century? / The International Journal of Information and Learning Technology. 2018. Vol. 35, No. 4. P. 240–253. DOI: https://doi.org/10.1108/IJILT-06-2018-0023
7. Cramer C., Binder K. Teacher Education and Professionalization in Germany / Oxford Research Encyclopedia of Education. Oxford : Oxford University Press, 2020. DOI: https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.1467
8. Stoika O. Teacher’s Digital Competence in the European Educational Discourse / The Modern Higher Education Review. 2023. No. 8. P. 102–113. DOI: https://doi.org/10.28925/2617-5266.2023.813
9. European Commission/EACEA/Eurydice. Teachers in Europe: Careers, Development and Well-being. Eurydice Report. Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2021. 192 p. DOI: https://doi.org/10.2797/997402
10. Falloon G. From Digital Literacy to Digital Competence: The Teacher Digital Competency (TDC) Framework / Educational Technology Research and Development. 2020. Vol. 68, No. 5. P. 2449–2472. DOI: https://doi.org/10.1007/s11423-020-09767-4
11. Gudmundsdottir G. B., Hatlevik O. E. Newly Qualified Teachers’ Professional Digital Competence: Implications for Teacher Education / European Journal of Teacher Education. 2018. Vol. 41, No. 2. P. 214–231. DOI: https://doi.org/10.1080/02619768.2017.1416085
12. Lund A., Aagaard T. Digitalization of Teacher Education: Are We Prepared for Epistemic Change? / Nordic Journal of Comparative and International Education. 2020. Vol. 4, No. 3–4. P. 56–71. DOI: https://doi.org/10.7577/njcie.3751
13. Juškevičienė A., Dagienė V. Computational Thinking Relationship with Digital Competence / Informatics in Education. 2018. Vol. 17, No. 2. P. 265–284. DOI: https://doi.org/10.15388/infedu.2018.14
14. König J., Jäger-Biela D. J., Glutsch N. Adapting to Online Teaching during COVID-19 School Closure: Teacher Education and Teacher Competence Effects among Early Career Teachers in Germany / European Journal of Teacher Education. 2020. Vol. 43, No. 4. P. 608–622. DOI: https://doi.org/10.1080/02619768.2020.1809650
15. Krumsvik R. J. Teacher Educators’ Digital Competence / Scandinavian Journal of Educational Research. 2014. Vol. 58, No. 3. P. 269–280. DOI: https://doi.org/10.1080/00313831.2012.726273
16. Kwiek M. The Internationalization and Globalization in Central and East European Higher Education / Higher Education in Europe. 2001. Vol. 26, No. 1. P. 27–38. DOI: https://doi.org/10.1080/03797720120054157
17. Lorenz R., Endberg M., Bos W. Predictors of Fostering Students’ Computer and Information Literacy – Analysis Based on a Representative Sample of Secondary School Teachers in Germany / Education and Information Technologies. 2019. Vol. 24, No. 1. P. 911–928. DOI: https://doi.org/10.1007/s10639-018-9809-0
18. Cortina K. S., Thames M. H. Teacher Education in Germany / Cognitive Activation in the Mathematics Classroom and Professional Competence of Teachers. New York : Springer, 2013. P. 49–62. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4614-5149-5_3
19. Plebańska M., Stadnik J., Szyller A. Digital Competences of Teachers in Distance Education in Poland / Education and Information Technologies. DOI: https://doi.org/10.1007/s10639-023-11727-6
20. Mattar J., Castañeda L., Redecker C. Analysis and Comparison of International Digital Competence Frameworks for Education / Education Sciences. 2022. Vol. 12, No. 12. Article 932. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci12120932
21. Tanaś M. Digital transformation of higher education in Poland // Education and Information Technologies. 2022. Vol. 27, № 8. P. 11321–11339. DOI: 10.1007/s10639-022-10978-4.
22. Tomczyk Ł. Skills in the Area of Digital Safety as a Key Component of Digital Literacy among Teachers / Education and Information Technologies. 2020. Vol. 25, No. 1. P. 471–486. DOI: https://doi.org/10.1007/s10639-019-09980-6
23. Záhorec J., Hašková A., Munk M. Digital Competence of Teachers in Slovak Educational Practice / Education Sciences. 2022. Vol. 12, No. 7. Article 496. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci12070496
24. Zawacki-Richter O., Bäcker E. M., Vogt S. Review of Distance Education Research (2000 to 2008): Analysis of Research Areas, Methods, and Authorship Patterns / International Review of Research in Open and Distance Learning. 2009. Vol. 10, No. 6. DOI: https://doi.org/10.19173/irrodl.v10i6.741