Синхронний та асинхронний режими електронного навчання: стратегії, методи, завдання

Автор(и):

DOI: https://doi.org/10.30929/2307-9770.2021.09.01.02

Мова статті: ENG

Завантажити статтю

Анотація

У статті розглядаються основні стратегії, методи та завдання синхронного та асинхронного режимів електронного навчання з наукової та практичної точки зору. Представлений детальний опис синхронного та асинхронного онлайн-навчання на різних історичних етапах. Показано завдання дистанційної освіти у світлі тенденцій сучасного суспільства та її роль у здійсненні професійних та соціальних прагнень студента. Визначено основні проблеми сучасних ІКТ, різницю та особливості синхронного та асинхронного методів електронного спілкування. Висвітлено загальні тенденції, зміст, джерела, засоби, форми та методи впровадження ІКТ в умовах суворих карантинних обставин. Визначено основні засоби ІКТ, що застосовуються вищими навчальними закладами для забезпечення дистанційного навчання в закладах освіти. Називаються ключові шляхи подолання суперечностей, що виникають на шляху самовдосконалення учня в сьогоденні. Підкреслюється застосування засобів ІКТ педагогічним колективом як важливого та ефективного інструменту модернізації навчального процесу. Згадуються середовища онлайн-навчання, а саме синхронне та асинхронне, необхідні для забезпечення дистанційної освіти. Вказано на різні форми взаємодії, що беруть участь в синхронному та асинхронному режимах. Встановлено сучасні практики синхронного та асинхронного електронного навчання / навчання англійською мовою. Оцінено результати тематичного дослідження ефективності а / синхронного середовища для покращення вивчення англійської мови. Представлено аналіз стратегії, що використовується у дистанційному навчанні. Наголошено на провідних засобах та інструментах як синхронного, так і асинхронного онлайн-навчання. Надано опис “високого ступеня інтерактивності” між учасниками зі врахуванням географічної та часової складової у відокремленому асинхронному навчальному середовищі. Сформульовано основні заходи щодо впровадження у навчальному закладі технологій дистанційного навчання, які не суперечать принципам педагогіки, але доповнюють та сприяють розвитку процесу навчання. Визначено переваги студентів щодо методів, що використовуються під час дистанційного навчання. Описано основні завдання для вчителів, установ та студентів, які забезпечуються як синхронним, так і асинхронним режимами дистанційного навчання.

Ключові слова

діджиталізація освіти, інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), онлайн-середовище навчання, зворотній зв’язок, інтерактивні презентації

Бібліографічні посилання

  1. Artino, A. (2015). Online or face-to-face learning? Exploring the personal factors that predict students’ choice of instructional format. Internet High. Educ., 13, 272–276. https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2010.07.005.
  2. Asinhronnoe obuchenie. (2015). Institut matematiki, mehaniki i kompyuternyih nauk YuFU. URL: http://www.mmcs.sfedu.ru/159-students/78-anisochronous (accessed 04.01.2021).
  3. Berezytskyi, M., Oleksyuk, V. (2016). Massive open online courses as a stage in the development of e-learning. Information Technologies and Learning Tools, 56(6), 51–63. doi: https:// 10.33407/itlt. v56i6.1479.
  4. Boling, E., Holan, E., Horbatt, B., Hough, M., Jean-Louis, J., Khurana, C., Krinsky, H., Spiezio, C. (2016). Using online tools for communication and collaboration: Understanding educators’ experiences in an online course. Internet High. Educ., 23, 48–55. https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2014.07.002.
  5. Bonk, C., Graham, C. (2006). The Handbook of Blended Learning: Global Perspectives. Local Designs, Wiley, 585. URL: https://books.google.com.ua/books/about/The_Handbook_of_Blended_Learning.html (accessed 04.01.2021).
  6. Fryer, L., Bovee, H. (201). Staying motivated to e-learn: Person- and variable-centered perspectives on the longitudinal risks and support. Comput. Educ., 120, 227–240. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2018.01.006.
  7. Hromko, H., Melnyk, O., Sokol, I., Chernykh, O. (2020). Metodychni rekomendatsii shchodo orhanizatsii roboty saitu zakladu osvity (iz fokusom na povahu prav liudyny v onlainovomu prostori). Kyiv, VAITE, 20. URL: https://qrgo.page.link/WeCdv (accessed 04.01.2021).
  8. Hung, M., Chou, Ch. (2015). Students’ perceptions of instructors’ roles in blended and online learning environments: A comparative study. Computers and Education, 81, 315–325. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2014.10.022.
  9. Koval, T., Avramchuk, A. (2016). Vykorystannia systemy Moodle dlia stvorennia multymediinykh elektronnykh osvitnikh resursiv z movnykh dystsyplin: zarubizhnyi i vitchyznianyi dosvid. Pedahohichnyi protses: teoriia i praktyka, 2, № 53, 93–99. doi: https://doi.org/10.28925/2078-1687.2016.2.9399.
  10. Lu, H., Chiou, M. (2019). The impact of individual differences on e-learning system satisfaction: A contingency approach. Br. J. Educ. Technol., 41, 307–323. https://doi.org/10.1111/j.1467-8535.2009.00937.x,
  11. Mihaylova, N. (2012). Osobennosti organizatsii asinhronnogo obucheniya studentov vuza v elektronnoy srede. Vestnik Orenburgskogo gosudarstvennogo universiteta, 2(138), 149-154. URL: http://vestnik.osu.ru/2012_2/25.pdf (accessed 04.01.2021).
  12. Polozhennia pro dystantsiine navchannia: Nakaz M-va osvity i nauky Ukrainy vid 16.10.2020 № 466 iz zminamy. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13 (accessed 04.01.2021).
  13. Rasi, P., Vuojärvi, H. (2018). Toward personal and emotional connectivity in mobile higher education through asynchronous formative audio feedback. Br. J. Educ. Technol., 49, 292–304. https://doi.org/10.1111/bjet.12587.
  14. Salmon, G. (2015). E-tivities: The key to active online learning. Routledge. 2nd Edition. ISBN 9780415881760,216. URL: https://www.routledge.com/E-tivities/p/book/9780415881760 (accessed 04.01.2021).
  15. Shahabadi, M. M., Uplane, M. (2015). Synchronous and asynchronous e-learning styles and academic performance of e-learners. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 176, 129–138. DOI: 10.1016/j.sbspro.2015.01.453.
  16. Teng, D., Chen, N., Kinshuk, Leo, T. (2018). Exploring students’ learning experience in an international online research seminar in the Synchronous Cyber Classroom. Computers & Education, 58(3), 918–930. http://dx.doi.org/10.1016/j.compedu.2011.10.018.
  17. Ysaev, A., Kravets A., Shakhlamdzhian A. (2010). Distantsionnoe obrazovanie: analiz informatsionnyih resursov. URL: http://www-tst.vstu.ru/files/vstu_periodical/1784/upload/ (accessed 04.01.2021).
  18. Zare, M. (2016). Multi-criteria decision making approach in E-learning: A systematic review and classification. Appl. Soft Comput., 45, 108–128. https://doi.org/10.1016/j.asoc.2016.04.020.
  19. Za den pered treningom. Distantsionnyiy obuchatel: ob elektronnom obuchenii i upravlenii. (2013). URL: http://armikael.com/tag (accessed 04.01.2021).