Експериментальне педагогічне дослідження як засіб перевірки дієвості застосування міждисциплінарного підходу

Автор(и):

DOI: https://doi.org/10.30929/2307-9770.2021.09.02.01

Мова статті: UKR

Завантажити статтю

Анотація

Обґрунтовано доцільність проведення дослідно-експериментальної роботи на етапі виявлення можливостей вдосконалення навчального процесу у ході професійної підготовки майбутніх фахівців медичної галузі на засадах міждисциплінарної інтеграції. Стаття присвячена ролі експериментального педагогічного дослідження як засобу перевірки дієвості міждисциплінарної інтеграції під час підготовки майбутніх фахівців медичної галузі. Узагальнено, що проблематика професійної підготовки майбутніх фахівців медичної галузі педагогічній літературі розглядається як складова професійного самовизначення і професійного розвитку в контексті вивчення професійної самосвідомості. Доведено, що міждисциплінарна інтеграція у професійній підготовці студентів-медиків є інтегрованою компонентою, що поєднує індивідуально-особистісні (усвідомленість вибору професії, повнота і міцність знань за обраною професією, формування професійно значущих та емпатійних якостей) та соціально зорієнтовані (навички професійного спілкування та побудови відносин і позиціонування себе в колективі, здатність самостійно приймати рішення і брати на себе відповідальність) характеристики особистості; передбачає наявність стійких переконань у цінностях професії медичного працівника для проектування власної суб’єктної деонтологічної позиції в роботі за фахом. Обґрунтовано те, що професійна підготовка майбутніх фахівців медичної галузі на засадах міждисциплінарної інтеграції передбачає створення умов для ототожнення особистого і соціального досвіду студентів з професією і професійною спільнотою, є процесом освоєння студентами нормативних професійних вимог, які дають змогу їм адекватно сприймати медичну реальність, орієнтуватися в ній, виробляти професійно-доцільні стратегії і тактики, завдання і плани професійної діяльності, свідомо регулювати власну поведінку в межах встановлених професійно-нормативних імперативів. З’ясовано, що професійна підготовка майбутніх фахівців медичної галузі на засадах міждисциплінарної інтеграції характеризується наявністю у майбутніх фахівців сукупності знань, що відображають змістовну сутність інтелектуальних, світоглядних і моральних цінностей; здатністю прогнозувати й конструювати процес професійної діяльності з урахуванням її специфіки у взаємодії з колегами і пацієнтами та зумовлюється змістом норм професійної медичної етики та деонтології, етично-моральними імперативами і професійно-етичними ідеалами і цінностями медичної діяльності. Досліджено особливості формування професійної підготовки майбутніх фахівців медичної галузі на засадах міждисциплінарної інтеграції, якими є розгляд професійної підготовки як особливої ​​форми соціального регулювання та супроводу професіоналізації особистості; опора на  індивідуально-особистісні характеристики студентів та соціально-прийняті морально-етичні та деонтологічні вимоги і норми в оволодінні професією; спрямування освітнього процесу на особистісно-професійний розвиток студентів на основі морально-професійних цінностей; орієнтація студентів на реалізацію сукупності деонтологічних відносин і цінностей у професійній діяльності; формування деонтологічної спрямованості особистості студентів-медиків і ін.

Ключові слова

міждисциплінарна інтеграція, вища медична освіта, права людини, якість освіти, експериментальні дослідження

Бібліографічні посилання

  1. Калинюк Н. М. До питання підготовки майбутніх медичних фахівців на засадах міждисциплінарної інтеграції / Інженерні та освітні технології. 2020. Т. 8. № 2. С. 44–52. doi: https://doi.org/10.30929/2307-9770.2020.08.02.04
  2. Калинюк Н. М., Рогальський І. Концептуальні засади інтеграції правової та професійно-практичної підготовки майбутніх фахівців медичної галузі / Медична освіта. № 3. 2020.
  3. Калинюк Н. М. Щодо розуміння захворювання медичного працівника на COVID-19 як професійного: проблемні моменти / Київські правові читання «Приватне право в сфері охорони здоров’я: виклики і перспективи» (17 вересня 2020 р., м. Київ).
  4. Мельничук І. М., Федірчик Т. Д., Калинюк Н. М. Сутність освіти як соціальної цінності. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : Педагогіка. 2019. Вип. 1.
  5. Рогальський І. О., Калинюк Н. М. Особливості викладання медичного права для студентів-медиків. Медична освіта. № 1. 2018. С. 46–49.
  6. Шульгай А. Г., Федонюк Л. Я., Мудра А. Є., Олещук О. М. Міждисциплінарна інтеграція як складова проблемноорієнтованого навчання у медичному університеті / Медична освіта. 2018. № 4 (80). C. 113–116.
  7. Barba, M., Krasniqi, E., Ciliberto, G. et al. Cancer patients and coronavirus disease 2019: evidence in context. J Transl Med 18, 315 (2020). https://doi.org/10.1186/s12967-020-02483-w
  8. Dubé M., Kaba A., Cronin T. et al. COVID-19 pandemic preparation: using simulation for systems-based learning to prepare the largest healthcare workforce and system in Canada. Adv Simul 5, 22 (2020). https://doi.org/10.1186/s41077-020-00138-w
  9. Jaguga F., Kwobah E. Mental health response to the COVID-19 pandemic in Kenya: a review. Int J Ment Health Syst 14, 68 (2020). https://doi.org/10.1186/s13033-020-00400-8
  10. Jönsson B., Hampson G., Michaels J., Towse A., Schulenburg J-M., Wong O. (2019) Advanced therapy medicinal products and health technology assessment principles and practices for value-based and sustainable healthcare. The European Journal of Health Economics 20:3, pages 427-438.
  11. Kalyniuk N., Maika N., Rogalskyy I., Kadobnyi T., Lototska O. Certain aspects of training future medical specialists on the basis of interdisciplinary integration. International Journal of Management (IJM). September 2020: Vol. 11. Issue 9. P. 939-946. DOI: 10.34218/IJM.11.9.2020.086
  12. Liliya L., Dmytro K., Olena S., Ihor B., Tamara K. Development of methodology for identification of captopril in medicines / Asian Journal of Pharmaceutics, 2016, 10 (3), pp. 168-171.
  13. Logoyda L., Korobko D., Ivanusa I., Serhii K. Development of the methodology of the chromatographic determination of nifedipine in medicines / Asian Journal of Pharmaceutical and Clinical Research, 2017, 10 (3), pp. 149-152.
  14. Marcus T.S., Heese J., Scheibe A. et al. Harm reduction in an emergency response to homelessness during South Africa’s COVID-19 lockdown. Harm Reduct J 17, 60 (2020). https://doi.org/10.1186/s12954-020-00404-0
  15. Melnychuk I., Fedchyshyn N., Pylypyshyn O., Vykhrushch A. Philosophical and Cultural Aspects of Medical Profession: Philosophical and Conceptual Peculiarities. Cultura. International Journal of Philosophy of Culture and Axiology. 2019. №16 (1). P. 165-174.
  16. Maika N., Kalyniuk N., Sloma V., Sheremeta L., Kravchuk L., Stefanyshyn K., Kravchuk L. Basic of medicinal products reimbursement: a comparative-legal analysis. Georgian Medical News. Vol. 309 # 3. March 2021
  17. Shukla V., Seoane-Vazquez E., Fawaz S., Brown L., Rodriguez-Monguio R. The Landscape of Cellular and Gene Therapy Products: Authorization, Discontinuations, and Cost. Human Gene Therapy Clinical Development 30:3, 2019, pp. 102-113.
  18. Villar J., Añón J.M., Ferrando C. et al. Efficacy of dexamethasone treatment for patients with the acute respiratory distress syndrome caused by COVID-19: study protocol for a randomized controlled superiority trial. Trials 21, 717, 2020.. https://doi.org/10.1186/s13063-020-04643-1
  19. Wang Z., Fu S., Xu L. et al. Impact of Shenfu injection on a composite of organ dysfunction development in critically ill patients with coronavirus disease 2019 (COVID-19): A structured summary of a study protocol for a randomized controlled trial. Trials 21, 738, 2020. https://doi.org/10.1186/s13063-020-04677-5
  20. Xu T., Ao M., Zhou X. et al. China’s practice to prevent and control COVID-19 in the context of large population movement. Infect Dis Poverty 9, 115 (2020). https://doi.org/10.1186/s40249-020-00716-0