Сучасні закономірності та принципи іншомовної освіти майбутніх фахівців з міжнародних відносин у процесі фахової підготовки

Автор(и):

DOI: https://doi.org/10.30929/2307-9770.2021.09.03.03

Мова статті: UKR

Завантажити статтю

Анотація

Актуальність даного дослідження полягає у тому , що в Україні іншомовна освіта набуває особливого статусу, яка аргументується тим, що через мову створюється ефективна основа для міжнародного та міжкультурного взаєморозуміння. Втім проблема реалізації міжкультурної іншомовної освіти у закладах вищої освіти потребує подальшого всебічного аналізу і вирішення. Про це свідчить аналіз стану міжкультурної іншомовної освіти у працях вітчизняних та зарубіжних науковців, який продемонстрував численні погляди та наукові надбання щодо успішної реалізації іншомовної освіти в Україні. Вивчення іноземних мов у закладах вищої освіти України є безперечною позитивною ознакою навчальних планів і програм, виходячи з визнання, що вивчення мов поряд із значним практичним, освітнім, виховним та розвивальним потенціалом є необхідною умовою освіти сучасного фахівця з міжнародних відносин. З іншого боку, сьогодні це є нагальною потребою й з точки зору обраного соціально-економічного вектору розвитку нашої держави, оскільки реалізація концепції «вивчення мов протягом життя» неможлива без ретельного вивчення мов майбутніми фахівцями  міжнародних відносин. Проведене дослідження дозволяє визначити  провідні закономірності та принципи іншомовної освіти в європейському просторі вищої освіти. У ході дослідження було з’ясовано, що іншомовна освіта фахівців міжнародних відносин будується на закономірностях та загальнодидактичних принципах, що відображають основні підходи до організації навчання, а саме: розвивального і виховного характеру навчання; науковості; систематичності та послідовності; доступності; зв’язку теорії з практикою; індивідуалізації. У  межах дослідження було зроблено висновок, що відкритий європейський простір освіти висвітлює значні перспективи, водночас вимагаючи докладання зусиль щодо усунення бар’єрів і оновлення систем викладання й навчання іноземних мов у закладах вищої освіти. Формування єдиного європейського культурно-економічного простору актуалізує створення параметрів «європейськості» сучасної української науки, культури й освіти.

Ключові слова

іншомовна освіта, закономірності, принципи, професійна підготовка, фахівці міжнародних відносин

Бібліографічні посилання

  1. Антонюк Н. М. Вивчення іноземних мов в контексті гуманістичної освіти. Вісник Академії адвокатури України. 2009. №1. С. 228–233.
  2. Безкоровайна О. В. Актуальні аспекти комунікативної компетенції студентів ВНЗ. Наукові записки [Національного університету “Острозька академія”]. Сер.: Філологічна. 2012. №25. С. 142–145.
  3. Ігнатюк О. А. Особливості підготовки сучасних фахівців у системі вищої професійної освіти США. Теорія і практика управління соціальними системами. 2011. №1. С. 55–64.
  4. Іщенко О. Вивчення англійської мови в умовах вступу України у європейський освітній простір. Вісник Львівського університету. 2009. №25. С. 353–357.
  5. Ніколаєва Ж. В. Навчання іноземних мов у ВНЗ у контексті Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти. Наукові праці. Педагогічні науки. 2004. №29. С. 127–130.
  6. Полікарпова Ю. О. Традиції та інновації у викладанні іноземних мов в умовах інтеграції України до світової спільноти. 2004. URL: http://www.academia.edu/2079153/ (дата звернення 10.08.2021).
  7. Рудницька Т. Г. Інноваційні методи навчання іноземних мов у вищій школі в контексті гуманістичної спрямованості навчального процесу. Гуманізм та освіта. 2008. URL: http://conf.vntu.edu.ua/humed/2008/txt/Rudnizka.php (дата звернення 10.08.2021).
  8. Common European framework of reference for languages: learning, teaching, assessment. Language Policy Unit, Strasbourg. URL: https://www.coe.int/t/dg4/linguistic/Source/Framework_EN.pdf (дата звернення 10.08.2021).
  9. Moodie G. Identifying Vocational Education and Training. Journal of Vocational Education and Training. 2002. Vol. 54. № 2. P. 266 – 289.
  10. Common European framework of reference for languages: learning, teaching, assessment [Електронний ресурс]. Language Policy Unit, Strasbourg. Режим доступу: https://www.coe.int/t/dg4/linguistic/Source/Framework_EN.pdf .
  11. Douglas H. Teaching Principles, An Interactive Approach to Language Pedagogy, Third Edition. 2007. P.569. [in English]
  12. Harasim L., Hiltz S., Tells L., Turoff M. Learning Networks: a Field Guide to Teaching and Learning on line. Cambridge MA: MIT Press. 1995. 145 p. [in English]
  13. Humboldt W. Language and cultural philosophy. M: Progress. 1985. 450 p. [in English]
  14. Henning J. The Art of Discussion-Based Teaching: Opening Up Conversation in the Classroom. New York: Routledge. 2008. P. 56 – 78 [in English]
  15. Hughes R. Teaching and Researching: Speaking (Applied Linguistics in Action). 2nd ed. Pearson Education Limited. 2011. 197 p. [in English]
  16. Littlewood W. Communicative Language Teaching. Cambridge: CUP. 1991. P. 34 – 56.
  17. Moodie G. Identifying Vocational Education and Training. Journal of Vocational Education and Training. 2002. Vol. 54. № 2. P. 266 – 289.
  18. Vasylyshyna N. M. English in Context. K.: PRINT LINE, 2014. 196 p.
  19. Yıldırım A. A Qualitative Assessment of the Curriculum Development Process at Secondary Vocational Schools in Turkey. Journal of Career and Technical Education. 2001. №1. С. 57 – 59.
  20. Zagonari, E. (2009). Balancing tourism education and training: International Journal of Hospitality Management. International Journal of Hospitality Management. №28. С. 2 – 9.