Автор(и):
- Чорноглазова Ганна Віталіївна, ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3207-3525
DOI: https://doi.org/10.30929/2307-9770.2021.09.04.04
Мова статті: UKR
Анотація
У статті розглянуто проблему розвитку пізнавального інтересу курсантів льотних навчальних закладів у процесі викладанні навчальної дисципліни «Авіаційна хімія» за допомогою використання у навчальному процесі цифрових технологій. У процесі навчання курсантів, з урахуванням епідеміологічної ситуації, виникає необхідність застосовувати прийоми, які стимулюють посилення уваги та зацікавленості на занятті, зокрема в процесі дистанційного навчання. Такими прийомами у статті визначено цифрові технології. З’ясовано поняття «цифрові технології», обґрунтовано їх склад і принципи застосування. Проведено моніторинг цифрових інструментів, які використовуються у процесі навчання студентів. Висвітлено інструменти для постановки навчальної проблеми, узагальнення вивченого матеріалу, підведення підсумків, інструменти для перевірки і закріплення знань, формування критичного мислення, інструменти для організації групової роботи, рефлексії та для організації самостійної роботи курсантів. Також, виділено критерії відбору цифрових технологій. Акцентовано увагу на використанні пакету хмарних сервісів Google Workspace. Зокрема, на використанні в процесі викладання навчальної дисципліни «Авіаційна хімія» таких сервісів, як Google Classroom, Google Meet, Google Forms, Google Chat, Google Drive. Крім того, описано використання цифрових інструментів: Learningapps – інструмент, який дозволяє створювати інтерактивні вправи; Answergarden – лаконічний інструмент для організації миттєвого оцінювання відповідей; Mindmeister – інструмент створення ментальних карт.
Ключові слова
цифрові технології, курсанти, льотні заклади вищої освіти, хмарні сервіси, професійна підготовка
Бібліографічні посилання
1. Герасименко Г. В. Формування пізнавального інтересу в процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін курсантами льотних навчальних закладів. Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. 2017. Т. 37. Випуск 14. С. 167-174.
2. Антонова О. Є. Проектування освітнього середовища ВНЗ як чинник у розвитку обдарованості студентів. Теорія і практика підготовки майбутніх учителів до педагогічної дії. 2011. С. 123-127.
3. Фамілярська Л. Л. Модель навчального середовища у післядипломній педагогічній освіті. URL: http://www.confcontact.com/2016-specproekt/familyarskaya.htm (дата звернення 10.11.2021).
4. Выготский Л. С. Психология развития человека. 2005. М.: Эксмо. 1136 с.
5. Антонова О. Є., Фамілярська Л. Л. Використання цифрових технологій в освітньому середовищі закладу вищої освіти. Електронне наукове фахове видання «Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету». 2019. С. 10-22. URL:https://doi.org/10.28925/2414-0325.2019s2 (дата звернення 05.11.2021).
6. Recommendation CM/Rec. 7 of the Committee of Ministers to member States on Guidelines to respect, protect and fulfil the rights of the child in the digital environment. (2018). URL: https://search.coe.int/cm/Pages/result_details.aspx?ObjectID=09000016808b79f7 (дата звернення 14.10.2021).
7. Берназюк О. О. Проблема наукового визначення поняття цифрових технологій у праві. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. 2017. Випуск 47. Том 2. С.83-86.
8. Журба М. А. Дигіталізація культури та медіаризики: метафізичний аспект. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Філософія. Соціологія. Політологія. 2013. Т. 21, вип. 23(2). С. 114-120.
9. Про затвердження Положення про Національну освітню електронну платформу. Наказ Міністерства освіти і науки України № 523 від 22.05.2018 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0702-18 (дата звернення 05.11.2021).
10. Про авторське право і суміжні права. Закон України № 3792-XII від 04.11.2018 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 (дата звернення 01.11.2021).
11. A Digital Agenda for Europe: Communication from the commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions, Brussels. 2010. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/HTML/?uri=CELEX:52010DC0245R(01)&from=EN (дата звернення 01.11.2021).
12. Digitization, digitalization and digital transformation: the differences. Journal of I-Scoop. 2016. URL: https://www.i-scoop.eu/digitization-digitalization-digital-transformation-disruption/ (дата звернення 28.10.2021).
13. Dunleavy P. New Public Management is Dead –Long Live Digital-Era Governance. Journal of Public Administration Research and Theory. 2005. P.467-494.
14. Buzzard C., Crittenden V.L., Crittenden W.F. &McCarty P. The Use of Digital Technologies in the Classroom: A Teaching and Learning Perspective. Journal of Marketing Education. 2011. No33(2). P.131-139. URL: https://doi.org/10.1177/0273475311410845 (дата звернення 30.10.2021).
15. Crittenden W.F., I.K.Biel & W.A.Lovely, “Embracing Digitalization: Student Learning and New Technologies”. Journal of Marketing Education. 2018. URL: https://doi.org/10.1177/0273475318820895 (дата звернення 02.11.2021).
16. Морзе Н.В., Барна О.В., Вембер В.П. Формувальне оцінювання: від теорії до практики. Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. 2013. № 6. С. 45-57.
17. Солодовник О.В. Формування готовності майбутніх молодших спеціалістів з медичною освітою до професійного самовдосконалення у процесі фахової підготовки:. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04; Житомирський державний університет імені Івана Франка. Житомир, 2017. 278 с.